Наскільки швидко Росія може відновити свою армію для нападу для НАТО, — The Economist
Росія може здійснити агресію проти країн НАТО після відновлення своєї армії, пише The Economist.

Видання зазначає, що на папері Росія має великі плани. Вона прагне збільшити чисельність своїх збройних сил до 1,5 млн військовослужбовців, порівняно з приблизно 1,3 млн у вересні.
У 2023 році вона оголосила про створення нового формування, 44-го армійського корпусу, в Карелії, вздовж фінського кордону. Перші підрозділи 44-го воювали в Україні торік. Росія також розширює кілька бригад, перетворюючи їх на більші дивізії.
Якщо Росії це вдасться, зазначає литовська розвідка, вона збільшить війська, техніку й озброєння на своєму західному фронті на 30-50%. "Протягом 2024 року", — зазначається в нещодавній оцінці данської розвідки, — російське переозброєння "змінило характер з реконструкції на інтенсифіковане військове нарощування". Мета полягає в тому, щоб мати можливість "воювати нарівні з силами НАТО".
Аналітики розвідки розглядають загрози з погляду двох змінних: намірів і можливостей. Наразі немає конкретних розвідувальних даних, які б свідчили про наміри Росії напасти на НАТО. Однак для Путіна війна пов’язана з продовженням і намаганням легітимізувати своє правління.
Economist нагадує, що за 25 років при владі Путін розпочав п’ять воєн. Кожна з них починалась тоді, коли його популярність падала, і завершувалась зміцненням його авторитету.
Читайте також: Як Росія організовує «побєдобєсіє» по всьому світу
Поки Росія веде бої в Україні, у неї не буде запасних наземних сил, щоб створити серйозну загрозу для НАТО, вважає польський експерт Конрад Музика. Навіть якщо буде підписано угоду про припинення вогню, РФ не зможе вивільнити велику кількість військ, оскільки це може дозволити Україні повернути окуповані території.
Тож, пишуть автори статті, Росії доведеться створювати нові війська. Західні розвідувальні агентства уважно аналізують, скільки часу це може зайняти. Їхні оцінки суттєво різняться. США припускають, що Росія зможе відновити свою армію «протягом наступного десятиліття». Норвезька розвідка оцінює термін у п’ять-десять років «у найкращому разі». За оцінками України, на це потрібно п’ять-сім років; Німеччина вважає, що п’ять-вісім. Найменш оптимістичними є естонські спецслужби — вони говорять про термін у три-п’ять років для формування нових підрозділів, залежно від перебігу війни, стану економіки Росії та того, чи залишаться санкції в силі.
Ці часові рамки залежать від низки чинників, зазначає британський журнал. Росія виробляє боєприпаси надзвичайно швидкими темпами — понад 1 400 балістичних ракет «Іскандер» на рік, а також 500 крилатих ракет Х-101, згідно з оцінками України та нещодавнім звітом лондонського аналітичного центру RUSI.
Але в інших сферах нинішні темпи виробництва є нестійкими. Лише 10–15% з 1 500–2 000 танків і 3 000 інших бойових броньованих машин, які виробляються щорічно, є новими, зазначає RUSI. Решта — це відновлена техніка з радянських запасів. Вони можуть вичерпатися до 2026 року, якщо нинішні темпи втрат збережуться, зауважує Дара Массіко з Фонду Карнегі. Виробництво бронетехніки в Росії, ймовірно, досягло піку цього року, каже Конрад Музика.
Особовий склад також є серйозним обмеженням. У короткостроковій перспективі Росія набирає в армію близько 30 000 чоловіків щомісяця, але в довгостроковій перспективі стикається з проблемами, пов’язаними зі скороченням і старінням населення.
Важливішою є якість цих сил. "Відновлення матеріальної частини буде набагато швидшим і простішим, ніж реальна здатність застосовувати ці сили", — стверджує Майкл Кофман із Фонду Карнегі. За його словами, збройні сили Росії досягли значного прогресу в деяких сферах, наприклад, у виявленні та ураженні цілей за допомогою дронів, але їхня здатність масштабувати ці успіхи обмежена якістю солдатів, офіцерів і штабної роботи.
Читайте також: Під зоряно-смугастим двоголовим орлом. Російські пропагандисти масово переходять на англійську
Здатність Росії підтримувати нарощування військового потенціалу також обмежується її економікою, що перебуває в скрутному становищі. Торік РФ витратила 6,7% ВВП на оборону, згідно з офіційними даними, і прогнозується, що цього року витрати зростуть. Проте не всі ці гроші підуть на закупівлю нового обладнання, оскільки ця цифра включає виплати пораненим солдатам і сім'ям загиблих, а також високі зарплати, щоб заохотити людей йти служити за контрактом.
Розрахунки The Economist свідчать, що навіть з урахуванням нижчих зарплат і витрат у Росії, а також збільшених бюджетів, оборонні витрати Путіна не зрівнюються з витратами європейських членів НАТО.
"Проте фрагментація та дублювання зусиль означають, що принаймні частина цих європейських витрат марнується. Ще важливіше те, що хоча європейські збройні сили на папері добре озброєні, їм було б важко самостійно наводити далекобійну зброю, організовувати складні повітряні операції, командувати великими формуваннями і долати російську протиповітряну оборону без участі США", — пише видання.