Три ключових постачальники продукції для російської ракетної програми потрапили під санкції
Три ключових постачальники продукції для російської ракетної програми – АО «Полема», АО «Русполимет» і АО «Уралредмет» – опинилися в новому санкційному списку України.
Про це йдеться у квітневому дайджесті медіапроєкту Trap Aggressor аналітичного центру StateWatch.
Аналітики проєкту зазначають, що їхні розслідування та дослідження сприяли тому, що три ключові компанії РФ, що постачають критично важливі матеріали для виробництва ракет, опинилися в санкційних списках України
"Ці підприємства – ключові постачальники матеріалів та компонентів для міжконтинентальних балістичних ракет, бойових авіаційних двигунів і дронів-камікадзе. Їхня роль у війні Росії проти України була доведена нами неодноразово, і тепер це зафіксовано на найвищому державному рівні", – пишуть розслідувачі.
- «Полема»: високотехнологічний хром для війни. Тульський завод є одним із провідних російських виробників порошкової металургії, що випускає високочистий хром, молібден і вольфрам – метали, критично важливі для виробництва військових турбореактивних двигунів. Серед їхніх клієнтів – ПАО «ОДК-УМПО», що входить до корпорації «Ростех» та виробляє двигуни для бойових літаків, які атакують українські міста.
- «Русполимет»: українські корені, російські ракети. У січневому розслідуванні аналітики Trap Aggressor розповідали, як вихідці з України – родина Клочаїв – налагодили постачання ключових матеріалів до російського ВПК через Європу на суму понад 30 млн дол. Компанія була відзначена особисто Путіним у 2024 році, що ще раз підтвердило її ключову роль у стратегічних військових проєктах, включно з модернізацією російських міжконтинентальних балістичних ракет.
- «Уралредмет»: титанові ланки у ланцюзі війни. Третій фігурант спеціалізується на виробництві лігатур для титанового сплаву – основи для деталей в авіації, космосі та воєнній промисловості. Продукція «Уралредмета» постачається на АО «Воткинский завод» та АО «Протон-ПМ», які безпосередньо залучені до виробництва стратегічних міжконтинентальних балістичних ракет, таких як «Ярс».
Ключові новини квітневого дайджесту Trap Aggressor
«Ростех» під прицілом: розсекречено сотні компаній на порталі «War & Sanctions». Близько 250 компаній, що входять до трьох ключових холдингів російського оборонного гіганта «Ростех», тепер доступні на порталі «War & Sanctions». Серед них – АО «НПО «Высокоточные комплексы», що виробляє ракетні комплекси «Искандер-М». ПАО «Объединенная авиастроительная корпорация» (ОАК), випускає «Су» та «МиГ». АО «Объединенная двигателестроительная корпорация» (ОДК), що постачає двигуни для військової авіації.
Європа фінансує російський ВПК через заводи мільярдера Лісіна. Європейські країни продовжують закуповувати метал на російському заводі «Новолипецкий металургийный комбинат» (НЛМК), який водночас постачає його на 22 підприємства російського оборонного комплексу. Частина продукції йде до Данії, Бельгії та Італії, а інша – на російські заводи, що виробляють ракети, дрони, танки та навіть ядерну зброю. Власник НЛМК, мільярдер Владімір Лісін, досі не перебуває під санкціями ЄС, попри те, що близько 60% всього російського металу, імпортованого до ЄС за останні три роки, належить його компаніям. Гірничо-металургійний комплекс залишається третім основним джерелом доходів російської економіки після нафти та газу.
Захист від РЕБ російських «Шахедів» майже позбувся залежності від американських компонентів. Портал «War & Sanctions» ГУР МО України оприлюднив інформацію про нові деталі та компоненти, що використовуються у російській зброї. У нових CRP-антенах для дрона «Герань-2» виявили лише два чіпи американського виробництва, тоді як раніше більшість компонентів були американськими. Тепер значну частину деталей складають компоненти китайського виробництва. Вперше виявлено компонент індійського виробництва – тактовий буфер від Aura Semiconductor.
Підсанкційний «Алмаз-Антей» створить єдину цифрову платформу для управління польотами безпілотників. Концерн, що розробляє системи ППО, планує створити систему вартістю 862 млн рублів, яка дозволить інтегрувати БПЛА в загальний повітряний простір та забезпечить їхню взаємодію з держорганами через єдиний інтерфейс. Проєкт, що базуватиметься на російському ПЗ, планують запустити до кінця 2025 року.
Україна націоналізувала активи російського олігарха Дєріпаски на понад 2 млрд грн. Вищий антикорупційний суд задовольнив позов Мін’юсту про стягнення в дохід України продукції та сировини, що належали підсанкційному олігарху Олегу Дєріпасці. Йдеться про понад 550 тис. тонн бокситів і глинозему, які використовувалися на російських заводах олігарха для виплавки алюмінію, з якого виробляють компоненти до балістичних ракет, бойових дронів та радіолокаційних систем.
Велика Британія заборонила експорт до Росії контролерів для відеоігор, що використовуються в управлінні БпЛА у війні проти України. Британський уряд запровадив новий пакет санкцій, спрямований на припинення доступу Росії до інноваційного програмного забезпечення та технологій. До списку заборонених товарів потрапили й контролери ігрових консолей, які, за даними британської розвідки, використовуються для пілотування безпілотників на фронті.
