Банкомат Путіна лускає. Кремлю дедалі важче фінансувати війну через три чинники, — The Economist
Високочастотний індекс, розроблений банком Goldman Sachs, свідчить про те, що з кінця минулого року річне економічне зростання Росії впало з близько 5% до близько нуля.

Про це пише The Economist.
Видання зазначає, що раптове уповільнення російської економіки зумовлене трьома чинниками.
Перший пов'язаний з тим, що російський центральний банк евфемістично називає "структурною трансформацією" економіки. Якщо раніше вона була орієнтована на Захід і допускала приватне підприємництво (в певних межах), то з 2022 року вона перетворилася на військову економіку, орієнтовану на Схід.
Ця трансформація вимагала величезних інвестицій не лише у заводи з виробництва зброї та боєприпасів, а й у нові ланцюги постачання, які дозволять збільшити торгівлю з Китаєм та Індією (а також збільшити обсяги виробництва всередині країни).
На середину 2024 року реальні витрати на основний капітал у РФ були на 23% вищими, ніж наприкінці 2021 року. Це коригування, за словами центрального банку, наразі завершене.
Військові витрати відбуваються за схожою схемою. Джуліан Купер зі Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру підрахував, що цьогоріч військові витрати в РФ зростуть лише на 3,4% в реальному вираженні, що є кричущим уповільненням у порівнянні з 53% зростанням минулого року.
Другий фактор — це монетарна політика. Російська інфляція вже кілька місяців перевищує цільовий показник центрального банку в 4% в річному обчисленні, а в лютому і березні навіть перевищила 10%. Однією з причин є надмірні військові витрати, а також нестача робочої сили, спричинена призовом до армії та еміграцією кваліфікованих робітників. Торік номінальна заробітна плата у РФ зросла на 18%, що змусило компанії підвищити ціни. У відповідь центральний банк закрутив гайки. 25 квітня він вирішив залишити облікову ставку на рівні 21%, що є найвищим показником з початку 2000-х років.
Замість того, щоб витрачати гроші, росіяни кладуть їх на ощадні рахунки. Високі ставки ще більше стримують капітальні інвестиції, зазначає британське видання.
"Для російського уряду невелике поступове уповільнення може бути ціною, яку варто заплатити, якщо це означає приборкання інфляції. Проблема в тому, що уповільнення не є ані поступовим, ані невеликим. Це тому, що в останні тижні третій фактор став домінувати над усіма іншими - зовнішні умови погіршилися. Через ескалацію американської торговельної війни прогнози глобального зростання різко погіршилися, а за ними і ціни на нафту. Економісти особливо занепокоєні Китаєм, найбільшим покупцем російської нафти. МВФ знизив свої очікування щодо зростання китайського ВВП у 2025 році з 4,6% до 4%", — йдеться у матеріалі.
The Economist пише, що падіння цін на нафту завдає Росії чималих проблем. Вони вдарили по фондовому ринку, де нафтові компанії складають чверть капіталізації. Індекс Moex, який відстежує вартість акцій понад 50 найбільших компаній, що котируються на біржі, впав на десяту частину від свого нещодавнього піка.
Оскільки експортні надходження зменшуються, падіння цін на нафту безпосередньо впливає і на реальну економіку. Урядова скарбниця РФ вже відчуває тиск: у березні податкові надходження від нафтогазової галузі впали на 17% у річному обчисленні. А 22 квітня агентство Reuters повідомило, посилаючись на офіційні документи, що уряд очікує різкого уповільнення продажів нафти і газу в цьому році.
"Трамп, можливо, добре ставиться до Путіна, але своєю торговельною війною він дав йому по зубах", — підсумовує видання.