Як захиститися від російської пропаганди? Ключові поради від головного редактора Texty.org.ua

Російська пропаганда — це не лише пафосні промови про "велич Росії" чи пости про "пекельні борошна". Насправді вона ховається у нібито щирій критиці важливих українських проблем: у накиданні зради, підживленні недовіри до влади, просуванні своїх агентів у еліти.

Texty.org.ua вже багато років вивчають російську дезінформацію, тож головний редактор видання Роман Кульчинський розказав у подкасті все, що необхідно знати українцю про російську пропаганду і як від неї захиститися. Нижче дещо скорочена й адаптована текстова версія розмови.

Про інформаційні атаки на Texty.org.ua

Ми російську дезінформацію вивчаємо досить давно, з 2018 року, і дуже добре орієнтуємося, які наративи поширює Росія. І ми зробили проєкт Американські гойдалки. Від трампістів до комуністів, хто і як агітує за припинення допомоги Україні. У ньому ми показали, як російські наративи поширюються в Америці.

Російські наративи поширюються не з космосу, не з супутника, їх поширюють конкретні люди. Одним з них був Ілон Маск, і багато прихильників Трампа, і не тільки, там і комуністи теж були. І ми просто зробили проєкт, де дуже зважено написали, що ось є люди, які в Америці повторюють те, що каже Росія. Звичайно, в них є свої резони, але вони це роблять.

І вони чомусь дуже образилися на таку журналістську роботу, коли ми сказали, ось ви кажете це, і Росія каже це, ви це повторюєте. Після цієї публікації виникла мінібуря у твіттері.

Прихильники МАГА і Трампа нам писали, погрожували, казали, що вони їдуть до нас з Техасу. Звучить смішно, бо як вони сюди з Техасу приїдуть? І низка їхніх політиків теж казали подібне. Мейджор Тейлор Грін щодо цього виступала, Джей Ді Венс, нинішній віцепрезидент США, теж про нас твітив.

Їх чогось це дуже зачепило. Але загалом, коли вони бачать, що їх критикують, вони починають таку бурю в Америці. Втім, ми потім спілкувалися з багатьма нашими прихильниками в Штатах, яким подобався цей проєкт, і ті сказали, що вони завжди так роблять. Якщо хтось критикує МАГА, вони його хейтять, все тупо накидається, кажуть, що ми беремо зброю з нашого гаража в Техасі, їдемо до вас. Політики включаються, великі медіа включаються.

У них дуже голосні медіахолдинги і їх багато, їхні інфлюенсери дуже впливові. Вони таке роблять у своєму внутрішньому ринку. Вони побачили, що про них написали, і вони почали писати про нас.

Вони все перекрутили. Дуже цікаво, як починалася ця історія. Я дивлюся на цей проєкт, дивлюся гугл-аналітику, бачу, що щось не дуже злітає, ніхто його не помічає.

Потім бачу, заходять дві людини з Москви. Дивно, з Москви ніколи до нас не заходять, ми там заблоковані. Потім бачу, заходять пару людей з Флориди. Потім з'являються перші пости Інституту Рона Пола, це така організація в Америці, де вони кажуть, це був такий маніпулятивний текст, що українці люблять створювати кіл-лісти, списки вбивств.

Мовляв, є сайт "Миротворець", вони внесли туди Дар'ю Дугіну, і її згодом підірвали. А тепер, мовляв, інші українці, це сайт Tetxy.org.ua, створюють кіл-ліст, список вбивств американських громадян. І понеслося.

Це брехня, бо ми взагалі їх не критикували. Ми написали, що це свобода слова, кожен має право на свою думку. А проєкт був присвячений тому, чому Конгрес США так довго не голосував за військову допомогу України.

Тоді, як ми пам'ятаємо, пів року Україна жила без американської військової допомоги. Це було досить критично для фронту, але ми вижили. І ми про це написали, як російська пропаганда достукалася до американців, що вони, не будучи прихильниками Росії, все одно не хотіли голосувати за допомогу Україні.

Ми це детально розслідували, розклали по поличках, хто що, як казав. Але вони це назвали кіл-лістом, і почалася така бурхлива реакція. Під кінець, вже коли ця хвиля наростала, фінальною точкою став Ілон Маск.

Була ще якась резолюція комітету Конгресу, що давайте заборонимо фінансування Texty.org.ua. Вони думали, що ми — це медіаорганізація з тисячі людей з мільйонним фінансуванням від USAID. Натомість у нас у редакції тоді близько 20 людей працювали.

Потім кілька місяців назад, коли в Румунії зняли з виборів проросійського кандидата Джорджеску, якась румунська блогерка написала твіт, що, мовляв, українське державне видання Texty.org.ua закликає його зняти з виборів. По-перше, ми ніяка не державна компанія. По-друге, ми нікого не закликали знімати Джорджеску. Просто інформували, що там відбуваються якісь певні події.

Докладніше про це читайте тут: Нова інформаційна атака на Texty.org.ua: за підтримки Ілона Маска та Анатолія Шарія

Ну і Ілон Маск, першим, здається, ретвітнув цей допис. До речі, американські медіа пишуть, що Маск зробив алгоритм, і він сам цим хвалився, що його дописи поширюються набагато швидше, ніж дописи звичайних користувачів.

Це в нас така історія, такі стосунки з Ілоном Маском.

Читайте також: Ілон Маск створив спеціальну систему, яка показує всі його твіти першими, — Platformer

Що таке російська деза

Більшість людей думає, що російська деза — це якісь там фейкові новини про "розіп'ятого хлопчика", про "пекельні борошна", про велич Путіна та Пушкіна.

Це їхні внутрішні наративи. Але коли вони працюють на зовнішній світ, вони не говорять про велич Росії.

Тобто вони говорять це на певну аудиторію. Наприклад, є аудиторія науковців в Євросоюзі, русистів. Вони їм впарюють своє бачення історії. Це такий фундамент. Вони розказують, що Київська Русь — це вони, що інших народів немає в цьому баченні. Але це дуже локальний наратив. Вони масово це не поширюють.

А що вони роблять масово? Вони масово пробують втручатися в внутрішню політику будь-якої країни. Чи то Америки, чи то Франції, чи то Румунії, і особливо України. І втручаючись сюди, вони не розказують про Росію.

Вони шукають, вони вивчають українське суспільство, вивчають точки розлому, вивчають наші проблеми, і ці проблеми пробують загострити. І там, де є дві думки, вони пробують радикалізувати обидві. Це завжди пов'язане з поточною політикою.

Нам колись анонімно розповідала людина, яка працювала в російській ботофермі, що в них є декілька кураторів, вони моніторять інформаційний простір 7 днів на тиждень, 24 години на добу.

Тобто вони постійно моніторять український інформаційний простір. І взагалі всі країни, на які прицілюються. Я не знаю, скільки в них людей цим займається по всьому світу, але це величезна армія.

В них дуже хороша аналітика по багатьох країнах світу, куди вони втручаються. Вони реально моніторять, і їхні офіцери ФСБ. До речі, ФСБ займається поточною дезінформацією, а ГРУ займається більш серйозними наративами у дезінформації. ГРУ пише великі статті, а ФСБ вже там розбиває їх на короткі мемики, новинки і так далі.

Перше їхнє завдання в Україні, це загальмувати будь-які реформи. Щоб нічого не створили. Коли в нас є період реформи, будь-які зміни, вони їх зразу атакують.

Все, що позитивно робиться в Україні, вони висміюють, перекручують, знецінюють. Це як, наприклад, з медреформою чи з реформою поліції. Це їхня стандартна тактика.

Друге, вони дивляться, який кандидат може їм бути більш вигідним. Він навіть може про це не знати. І вони просто включаються в його кампанію. І вони використовують реальні проблеми.

От є реальна проблема. Вони її роздувають.

New York Times якось робив про це матеріал. Журналісти говорили з фахівцями, які працювали ще за Рейгана, які досліджували російську дезу. Говорили з кегебістами, які втекли в Америку.

І вони зробили великий документальний фільм і публікацію, де визначені сім принципів російської дезінформації. Один з принципів дезінформації — це використовувати зерна правди, обгортувати його в яскраву обгортку брехні. Тобто вони беруть якусь реальну проблему і дуже сильно перебільшують, зроблять такі акценти, які вигідні Росії.

Є критика, яка націлена на те, щоб покращити ситуацію. А є критика, щоб розбурхати емоції, сказати, що все погано. Тут дуже цікава їхня штука, що вони спочатку люди вводять в стан такої зради, що все погано.

Їхня мета така — розказати, що все наскільки погано, тому що Україна не справжня держава, Україна не може вибрати собі нормальне керівництво. Мовляв, все керівництво або тупе, або краде.

Через те, що Україна не справжня держава, наголошують російські дезінформатори, це частина Росії, вона штучне відділення. І мовляв, тільки коли Україна возз'єднається з Росією, тут все наладиться.

Це все брехня, тому що в Росії корупція набагато більша, ніж в Україні. В Україні є свобода, а в них нема.

Це така довгострокова мета на українську аудиторію. Але є короткострокові цілі, і тут вони завжди пробують втручатися в якісь поточні проблеми.

Маніпуляція з ТЦК

Зараз, очевидно, це ТЦК. Є проблема з ТЦК. Але вона не така велика, як роздувається.

У принципі, 30 тисяч людей призивається в армію щомісяця в Україні. І на тлі цієї цифри у публічний простір випливають максимум 50 скандальних відео про "бусифікацію".

Це дуже невеликий відсоток. Вони беруть це і подають як тотальну проблему. І мало того, вони дуже тонко працюють.

Вони створюють цю проблему. Наприклад, є юрист Остап Стахів, який був антивакцинатором. До речі, Росія вже підіймала кампанію в Україні про проти вакцин. Для чого? Більше людей захворіє, більше проблем. Для них це мінімальні затрати, щоб їхні люди поширювали антивакцинаторські наративи. А для України це великі проблеми перевантажених лікарень.

Потім, коли почалася війна, Стахів перелаштувався з вакцин на ТЦК. В нього є низка послідовників. Вони створили закриті групи у вайбері і телеграмі з антимобілізаційним контентом. Вони беруть у людей гроші і вчать, грубо кажучи, бикувати на представників ТЦК, і знімати це на відео.

ТЦК у нас не те, що високопрофесійні поліцейські, які знають, як з цим працювати. ТЦК – це прості хлопці, які там були робітниками, фермерами, пройшли фронт, як правило. І тут хтось, навчений Стахівом, починає на них бикувати. Відповідно, відбувається якийсь конфлікт. Цей конфлікт реальний, не фейк. Спеціально навчена людина, кимось з Росії, мабуть, робить провокацію, і це поширюється.

І це накручується як снігова куля. Для російської держави це невеликі гроші, щоб це все організувати, а проблеми в Україні створюються достатньо великі.

І так вони роблять в усьому. Там, де є якась зачіпка чи незадоволення, вони це вивчають, і вони з того можуть вистрілювати багато, і дивляться, що зайде.

Це тисячі інформаційних вкидів, деякі з них заходять аудиторії, і ми помічаємо те, що лягає, а деякі не помічаємо. Наприклад, вони хочуть розказувати, що Зеленський нелегітимний. Воно не заходить.

Люди в Україні знають, що поки йде війна, вибори недоцільні. І скільки вони не пробують, воно не лягає. А проти ЦК лягає, тому що це реальна проблема.

Російська дезінформація, якщо метафорично сказати, — це пліснява. Якщо конструкція погано збудована, якомусь куточку заводиться пліснява, її важко вивести.

Тобто, якщо якась проблема, воно там заводиться, і росіяни це посилюють. Ще раз скажу: російська дезінформація не спрямована на прославлення Росії і Путіна всередині України. Вона спрямована на пошук внутрішніх проблем і перекручування цих проблем. Подані цих проблем у світлі, вигідному Росії. В "правильній" інтерпретації.

Тому що, коли вони говорять про ТЦК, вони ж не кажуть про першопричину. Вони не кажуть, що Росія агресор і всіх вбиває. Це ж основне, чому українська держава змушена людей мобілізувати.

Про російську дезу в США

Ми зробили інтерв'ю з американським дослідником російської, радянської дезінформації, який зараз на пенсії. І він розказав, що в них, крім кампаній, створених за методичкою КГБ і націлених на широкі маси населення, були дезінформаційні кампанії, спрямовані на еліту, яка приймає рішення в певній країні. Вони старалися цю еліту, на яку вони націлилися, посадити в свою інформаційну бульбашку, створити для неї правильну картинку. І Росія перейняла цю практику у Радянського Союзу.

Я думаю, що вони пробують так само працювати з нинішнім американським керівництвом. І як вони з ним працюють? Цього я не знаю, ми це ще детально не досліджували, що вони розказують Віткоффу, чи як воно працює з різними представниками. Я знаю, що в оточенні Маска є один випадок, який недавно дослідили в медіа, що в нього була дружина росіянка, яка створила російські фонди в Америці й просувала російську культуру.

Читайте також: Найближчий до Маска технік DOGE і X оповитий російськими зв'язками через ексдружину-росіянку, — розслідування

Тобто вони пробують до ключових фігур підсувати людей, які стають їм друзями, близькими, і ті їм сідають на вухо і розказують російські наративи. А ти живеш в Америці і взагалі не розумієш, що відбувається в якийсь далекій Україні. Твоя сфера інтересів зовсім не в цьому.

І тут приходить якийсь чувак, який тобі розказує щось про Україну і Росію. Ну просто там за пивом, чи за віскарем, чи за грою в гольф, і тобі щось розказує, ти йому довіряєш, і ти, в принципі, з ним поговорив і забув, але коли тобі приходить час робити якісь рішення, ти згадуєш, що тобі якийсь твій друг розказував.

Та так вони і впливають. На професійну людину, яка все життя вивчала цей регіон, це неможливо зробити, дуже важко. Хоча вони також працюють через університетське коло, американські русисти їздять в Росію, і їм дають доступ ексклюзивний до чогось, і там формують їхні уявлення про РФ.

Але якщо випадкова людина, як-от Ілон Маск, яка вирішила зайнятися політикою, стала впливовою фігурою в оточенні американського президента, то на нього можна вплинути. І невідомо, що він там читає, які ресурси.

Тут дуже цікаво, коли Зеленський виграв вибори, він же читав «Страна.юа». Він жив у полі російських наративів. І коли «Слуги народу» зайшли у Верховну Раду, росіяни постворювали телеграм-канали, і вся Рада їх читала. Там була частина правди, частина брехні, частина російської дезінформації, частина інсайдів реальних, частина вигаданих. І вони через ці телеграм-канали пробували ними керувати, щоб депутати приймали ті рішення.

Про вплив РФ через телеграм

До речі, про телеграм. Щоб там Дуров не розказував, сервери стоять в Росії, команда живе в РФ. Є досвідчення, що коли ФСБ треба, вони надають їм дані. З усіма іншими правоохоронними органами телеграм не співпрацює, він їх ігнорує.

Він всіх ігнорує, окрім росіян. Якщо росіяни мають доступ, якщо ФСБ має доступ до телеграму, що це означає? Навіть якщо вони не читають і не слухають всі ваші переписки, в них є доступ до метаданих. Метадані – це з ким ви переписувалися, коли ви переписувалися, в котрій годині, я не знаю, чи там геодані збираються.

Коротше, з телеграму можна витягнути дуже багато інформації, яка є підказкою для вербування. І вони через нього працюють.

Качка запускається з телеграму, а потім воно підхоплюється в інших соцмережах чи інших їхні проксі, їхні агенти повторюють. Але перше, воно запускається саме через телеграм.

І в Україні зараз хвиля йде вербування підлітків, наркозалежних для терактів і диверсій.

Читайте також: Вимкніть телеграм. Він робить з українських дітей терористів (інфографіка)

Це все робиться не через інстаграм, не через фейсбук, саме через телеграм. Тому, я думаю, що абсолютно логічне рішення для України було б заблочити телеграм раз і не завжди.

Звичайно, вони підуть тоді в інші соцмережі, але інші соцмережі реагують на звернення українських правоохоронців. Приміром, СБУ чи поліція звертається до фейсбука і каже, що у вас через таку-то групу вербують людей на тероризм. І фейсбук її блокує.

Або візьмімо тік-ток. По-перше, це китайська мережа. Китайці набагато грамотніше працюють, ніж росіяни, просто поки що ми не в їхньому прицілі. Але тік-ток дуже детально збирає дані про велику кількість людей, вони можуть легко знайти ключики, як хакнути людей. Ви знаєте, в хакерських атаках найважливіше — це не цифрова інструкція, а людина.

У них дуже багато даних, і під ці дані можна знайти психологічні ключики для того, щоб людей переконати зробити так, як вони хочуть.

Індія заборонила тік-ток. Трамп спочатку казав, що заборонить, потім дозволив. Йде до того, що вони хочуть, щоб американська компанія контролювала тік-ток.

Ну і ясно, що алгоритми тік-току дуже специфічні. Там багато російської дези. І вони іноді банять, але не завжди. Але мені здається, що зараз ні одна соцмережа не убезпечена від того, щоб там не було російської дезінформації.

Але тут ще важливий момент, як Росія поширює свою дезу в різних країнах, в тому числі в Україні. Їхня мета зробити тисячу майданчиків, де звучить одне і те саме.

Є такий психологічний принцип. Якщо, наприклад, я знаю, що одна людина каже правду, я цій людині довіряю. І знаю, що десять людей кажуть неправду. Вони всі постійно це повторюють, і я через деякий час буду пам'ятати, що сказали десять, тому що їх більше.

Такий самий принцип російської дезінформації. Їхня брехня ллється з мільярдів майданчиків. Твітер, тік-ток, фейсбук, все, що можна.

І навіть, що людина знає, що вона довіряє якомусь медіа, вона прочитала там правдиву інформацію, і ще з десяти джерел почула якусь брехливу інформацію, то коли їй прийде час приймати рішення, то вона буде керуватися цією брехливою інформацією.

Іде воно все через телеграм. Дуже багато через тікток. Потім йдуть всі інші мережі, всі, які можливо. Навіть на таких платформах, яких в Україні немає. Наприклад, на реддіті, і там є росіяни.

Читайте також: Російська дезінформаційна мережа новин «Правда» заразила західні інструменти ШІ по всьому світу

Зараз почали розвиватися мовні моделі. Росіяни створили мережу сайтів, яких ніхто не читає, але вони заточені під те, щоб туди приходили чат-боти, які беруть для себе інформацію. Росіяни вклали великі гроші в те, щоб для мовних моделей, для чат-ботів створити масив текстів, які вони закачають, а потім автоматично будуть повторювати.

дезінформація медіа редакційне російська пропаганда соціальні мережі

Знак гривні
Знак гривні