Проєкт радянських часів: добудова Ташлицької ГАЕС загрожує природі й історії України
Національний екологічний центр України (НЕЦУ) повідомив про чергові спроби добудови Ташлицької гідроакумулюючої електростанції (ГАЕС) та планів підняття рівня Олександрівського водосховища до позначки +16,9 м на річці Південний Буг. Цей проєкт загрожує унікальним природним територіям та біорізноманіттю Південного Бугу, наголошують у WWF-Україна.

Йдеться про проєкт радянських часів, який АТ “НАЕК Енергоатом” знову намагається реалізувати попри численні зауваження природоохоронної спільноти, масові протести громадськості та попередні відмови Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України у 2021 та 2023 роках.
“Ці плани стосуються унікальної природної та культурної території півдня України — гранітно-степового Побужжя. Це місце — один із небагатьох збережених куточків дикої природи, де існують рідкісні види флори й фауни, а природні пороги річки підтримують якість води. Водночас цей регіон є частиною важливої пам’ятки української історії та козацької традиції — історичного ландшафту центру Буго-Ґардівської паланки Війська Запорізького”, — підкреслює керівниця напряму “Вода” WWF-Україна, кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко.
Підняття рівня водосховища Ташлицької ГАЕС може завдати непоправної шкоди та призвести до:
● Затоплення природних порогів
● Порушення цілісності пам’ятки національного значення
● Затоплення території Смарагдової мережі
● Зростання втрат води через випаровування з “дзеркала” водосховища
● Зменшення туристичної привабливості регіону
Підвищення рівня води в Олександрівському водосховищі в рамках добудови Ташлицької ГАЕС призведе до затоплення цінних природоохоронних територій.
Під загрозою опиняться частини Регіонального ландшафтного парку “Гранітно-Степове Побужжя” та Національного природного парку “Бузький Гард”, що входять до складу природно-заповідного фонду України. Це — пряме знищення унікальних природних ландшафтів та середовища існування рідкісних видів.
Читайте також: Дамба на Південному Бузі знищує нацпарк, а річка починає «цвісти». Енергоатом знову хоче затопити нові ділянки
Бузький Ґард — це заповідне урочище на річці Південний Буг, неподалік м. Южноукраїнськ, де річка, прорізаючи гранітні скелі, утворює вражаючі пороги. Це одне з найдавніших місць Євразії, яке не занурювалось у морські глибини вже понад 60 мільйонів років. Саме тут сформувалися унікальні природні комплекси та середовища існування рідкісних видів флори й фауни.
Завдяки особливостям геологічної історії та мікроклімату Бузький Ґард є справжнім осередком видів-ендеміків — рослин і тварин, що трапляються тільки тут. На цій території зафіксовано 86 видів, занесених до Червоної книги України та Європейського Червоного списку.
Водночас Гранітно-степове Побужжя — це цінний археологічний та історичний пласт України. Тут виявлено сліди життя багатьох давніх культур — від палеоліту до часів Київської Русі, а особливу цінність становить спадщина козацької доби.
Південний Буг вважали другою за значенням річкою для запорозьких козаків після Дніпра. Саме в Бузькому Ґарді був розташований адміністративний центр Буго-Ґардівської паланки — найбільшої за територією частини Запорозької Січі. Її першим паланковим отаманом був князь Дмитро Вишневецький — легендарний Байда.
Сьогодні ця територія охороняється на державному рівні як пам’ятка культури національного значення — історичний ландшафт центру Буго-Ґардівської паланки Війська Запорізького (реєстраційний номер 140001-Н).
Альтернатива будівництву Ташлицької ГАЕС — сучасні рішення для енергетики
Природоохоронці наголошують, що замість завершення будівництва Ташлицької ГАЕС доцільніше спрямовувати інвестиції на сучасні технології, здатні ефективно розв'язувати проблему пікових навантажень в об’єднаній енергетичній системі України.
“З огляду на економічні, енергетичні, екологічні та стратегічні фактори значно більш виправданим є комплексний підхід: поєднання технологій управління попитом (demand response) та впровадження систем накопичення електроенергії”, — зазначає Оксана Коноваленко.
Управління попитом — це набір рішень і стратегій, які дозволяють збалансувати споживання електроенергії протягом доби. Прості приклади такого підходу — денні та нічні тарифи на електроенергію.Ще одним ефективним інструментом є встановлення “розумних лічильників”, які дають можливість споживачам більш гнучко керувати власним енергоспоживанням.
Впровадження систем управління попитом дозволяє:
● зменшити навантаження на енергогенерацію у пікові години;
● підвищити гнучкість та стабільність енергосистеми;
● знизити рахунки за електроенергію для бізнесу та населення;
● стимулювати децентралізацію енергетики та розвиток локальних рішень.
"Ключова особливість такого підходу — відповідальність за ефективне використання енергії частково переходить від виробників до операторів мереж і самих споживачів — підприємств і домогосподарств.
Саме ці сучасні рішення дають змогу зробити енергетику більш гнучкою, екологічно безпечною та економічно ефективною — на відміну від застарілих проєктів на кшталт добудови Ташлицької ГАЕС", — резюмують природоохоронці.