Генштаб опублікував ролик про небезпеку розголошення інформації. Чому обурилися медійники (ДОПОВНЕНО)

Генеральний штаб ЗСУ та кілька державних інституцій у середу, 16 квітня, поширили анімаційний відеоролик про небезпеку розголошення чутливої інформації без попереднього погодження.

Інститут масової інформації занепокоєний, що у відео відповідальність за російські обстріли перекладається на українських журналістів.

Кадр з відео
Кадр з відео

На відео зображені підприємство і репортерка, яка відкрито показує місце виробництва безпілотників. Працівник підприємства на камеру говорить, що компанія активно випускає БПЛА для фронту та подвоїла потужності.

Далі показуються представники російських спецслужб, які побачили репортаж української журналістки й передали координати російському Генштабу для підготовки удару. Після цього в будівлю влучає російська ракета.

Далі репортер у кадрі на тлі зруйнованої будівлі говорить про “влучання балістики, лікарні переповнені”. Він зображений без бронежилета й шолома.

Ролик містить слоган "Один репортаж — один удар". А інституції, які його поширили, — Генштаб ЗСУ, Головне управління комунікацій ЗСУ та Центр стратегічних комунікацій — додали ідентичний опис:

"Один репортаж, зроблений без погодження, може стати джерелом координат для ворога. Нестриманий коментар — об'єктом розвідки. Зайва публікація — причиною удару та втрат. Усі, хто працює із чутливою інформацією, повинні діяти відповідально та з дотриманням правил інформаційної безпеки".

Реакція медійників

На думку Інститут масової інформації, показаний у ролику наратив є дуже небезпечним і хибним, тому що він підриває довіру до медіа, може поставити під загрозу життя медійників і загалом суперечить тим демократичним принципам, які Україна зобов'язана захищати навіть в умовах війни.

"Такий підхід, зі слоганом “один репортаж – один удар”, жодним чином не сприяє покращенню інформаційної безпеки. На жаль, це стигматизує всю журналістську професію і створює передумови тиску на всіх медійників, які роками чесно виконують свою роботу”, – заявила директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк.

У відеоролику до журналістів апелюють як до винуватців російських обстрілів, вважає медіаекспертка ІМІ Олена Голуб. 

"Це об'єктивно дивне звинувачення. Оскільки якраз журналісти значно відповідальніше ставляться до своєї роботи й завжди зважають на ризики своїх публікацій, на відміну від людей у соціальних мережах та різних невідповідальних блогерів. Я погоджуюся, що до інформації варто ставитися максимально відповідально і про це варто говорити не конкретно журналістам, а суспільству загалом”, – зазначила вона.

У коментарі ІМІ Валентині Троян керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ігор Соловей зазначив, що цей відеоролик центр створив спільно зі Збройними силами України.

“Ідея безпосередньо саме цього ролика народилася після трагічного інциденту, коли внаслідок одного подібного відеосюжету по місцю розташування ЗСУ завдали ракетного удару, в результаті загинули й були поранені наші військові”, – пояснив Ігор Соловей.

На запитання, чи не вважають автори / замовники, що ролик спотворює роботу медіа щодо висвітлення діяльності оборонної сфери та роботу на місцях обстрілу, Ігор Соловей наголосив, що не вважають. 

За його словами, ролик має лише навчально-просвітницьку мету – звернути увагу всіх громадян, включно з військовослужбовцями, на питання інформаційної безпеки в умовах війни.

Доповнено

У Генштабі ЗСУ закликали не розцінювати цей матеріал як докір або звинувачення на адресу представників медіа. "Його мета — не критикувати, а нагадати всім: будь-яка інформація може мати наслідки, які використовує ворог", — пояснили у ГШ. Там також повідомили, що ролик буде доопрацьовано. Зараз відео видалено з усіх сторінок державних інституцій, що його поширили.

медіа ракетний удар інформаційна безпека

Знак гривні
Знак гривні