На що категорично не можна погоджуватися при гіпотетичних переговорах про мир

Та оскільки розмови про мир тривають, ми хочемо звернути увагу на особливо небезпечні умови, які висуватимуть росіяни і на які можуть погодитися інші країни, вважаючи їх несуттєвими.

Росія — імперія з великим досвідом завоювання і підкорення країн як військовою силою, так і хитрістю та спецслужбами. Варто вивчити російський досвід поглинання країн і зробити все, щоб цього уникнути.

У Росії великий досвід підкорення країн хитрістю та спецслужбами

Нижче ми опишемо історичні приклади того, як росіяни, зберігаючи ознаки суверенітету країни-жертви та її реальних державних структур, за кілька років цілковито взяли під контроль і провели масові репресії.

Із цього випливає, що в усіх гіпотетичних переговорах залізобетонною лінією повинно виступати збереження стовідсоткового контролю України над нашим внутрішнім життям.

Якщо влада відмовиться від прагнень у найближчі роки вийти на кордон 1991-го чи на лінію розмежування 2022-го, це не викличе нашої гострої критики. Але є фундамент суверенітету, яким поступатися категорично не можна.

На практиці це означає, що ми :

1. Самі визначаємо розмір та озброєння своєї армії.

2. Самі визначаємо, чи є на нашій території іноземні війська і бази (було б доречно розмістити британські, французькі й інші союзницькі контингенти якомога ближче до кордону), фіксуємо прагнення вступу до НАТО, самі визначаємо до яких військових союзів доєднуватися.

3. Не допускаємо до виборів проросійські сили і продовжуємо дотримуватися жорсткого бану на посади у всіх відомствах, особливо силових, людей, у яких є хоча б натяк на співпрацю з Росією. А в разі мирних угод, ми переконані, Росія нав’язуватиме таких людей, можливо, тих, хто, на перший погляд, здаватиметься нейтральним.

Нагадаємо, що за часів Януковича росіяни безпосередньо або через радників керували Міноборони, СБУ та поліцією. Навіть нещодавно, у перші роки президентства Зеленського, все ще впливали на голову СБУ.

Потрібно відстояти збереження стовідсоткового контролю України над нашим внутрішнім життям

4. Не пускаємо Росію у визначення нашої гуманітарної політики. Не можна дозволити реанімувати роль РПЦ (УПЦ МП) та відкат у питанні захисту української мови, а такі спроби також будуть.

5. Продовжуємо бан російських медіа в Україні.

Щодо території, то навіть якщо Зеленський вирішить піти на компроміс і погодиться на кордон по лінії фронту, то важливо не визнавати за Росією окупованих територій і наполягати на возз’єднанні в перспективі, як це робила Федеративна Республіка Німеччина щодо радянського сателіта Німецької Демократичної Республіки.

Тепер до історичних прикладів.

Чехословаччина, 1945–1948 роки

Попри те, що по закінченні Другої світової там стояли радянські війська, країна стала радянським сателітом не відразу, а протягом трьох років. Нижче в переказі одного з розділів книжки чеського журналіста Ондржея Кундри “Агенти Путіна” описана механіка того, як це відбувалося.

Російську тактику можна розділити на кілька етапів.

Ключову роль відіграли шпигуни НКВС. Його працівники нелегально діяли на нових територіях, встановлюючи контакти з елітою та місцевими політиками. Досить швидко вони проникли в служби безпеки й допомагали зробити так, щоб ті працювали за радянськими схемами, а в агентів залишався над ними і контроль, і вплив.

Загони СМЕРШ ліквідували політичних опонентів безпосередньо на території окремих держав, мали докладні списки так званих ворогів (із документів, які оприлюднювалися перед вторгненням, і з подій, які розгорталися після, ми знаємо, що такі списки були і в нинішніх окупантів. — Ред.).

“Ці таємні поліцейські також захопили контроль над місцевими міністерствами внутрішніх справ, а іноді й міністерствами оборони”, — пише Енн Епплбом.

Після вільних виборів у Чехословаччині в 1946 році країною керувала коаліція “Народний фронт”, куди входила і Комуністична партія. Попри більшість комуністів (читай проросійських сил. — Ред.) у коаліції, відновлення демократії підтверджував довоєнний президент Едвард Бенеш, який після повернення з Британії знову очолив Празький град.

У перші роки існування цієї коаліції комуністи, готуючись до повного захоплення влади, зосередилися на контролі тільки деяких сегментів суспільства, які були важливими для подальшого підпорядкування: контролювали таємну поліцію, радіо, окремі організації та установи.

У складі коаліції комуністи ввійшли і до структур безпеки, і в засоби масової інформації. “Якби ми порівняли політичну ситуацію з шаховою партією, то могли б сказати, що некомуністи завжди відставали на кілька ходів”, — стверджує історик Шабек.

Переворот з усе ще плюралістичного режиму на недемократичний стався аж у лютому 1948 року, коли росіяни зрозуміли, що їхній маскарад провалюється й комуністи програють вибори. Вони силоміць захопили владу в результаті путчу. Якщо до цього попередники ФСБ викрадали людей зі свого “списку на вбивство” нелегально, то після перевороту маховик репресій почав діяти офіційно.

(У разі такого сценарію в Україні жертви будуть значно більші. Викриті російські агенти ще до вторгнення говорили про потребу вбити 400 тисяч українців. — Ред.)

Втім, комуністичний лідер Готвальд намагався продемонструвати незалежність від Москви, коли його уряд у липні 1947 року погодився взяти участь у паризькій конференції, присвяченій плану Маршалла. Сталін відразу ж викликав його на килим. Після цієї розмови віч-на-віч Готвальд злякався і всі контакти із Заходом згорнув. З цього моменту Готвальд став надзвичайно уважно ставитися до совєтських забаганок.

Інші

Про застосування цієї тактики в Румунії після Другої світової можна прочитати в книжці “Поворот у політиці: Східна Європа від Сталіна до Гавела” Володимира Тісменяну.

Аналогічну тактику Росія застосовувала і в республіканській Іспанії в 1936–1937 роках. Під маркою допомоги й постачання зброї НКВС створив тіньову мережу своїх тюрем і катівень, у які боялися потрапити навіть міністри республіканської Іспанії.

Українська історія

Те, як Росія заходила в українські силові структури за часів Януковича, ми вже згадували. Є й інший приклад. Після поразки УНР Москва на певний час віддала владу в Україні українським комуністам. Найвідоміший серед них Скрипник. Чим він закінчив, вчать у школі — він застрелився сам, щоб його не арештували і не розстріляли.

Але найвиразніший приклад — останній кошовий Запорозької Січі Петро Калнишевський.

Він мав хороші стосунки з імператрицею Катериною. У момент знищення Січі пішов на переговори. Але, навіть попри це, його, 85-річного діда, відправили в каземати Соловецького монастиря. Чому? Бо “хохлам верить нельзя”. Для нього зробили лише маленьку поблажку. Мабуть, пам’ятаючи про хороші стосунки, Петербург призначив йому краще утримання, ніж іншим в’язням.

Також зазначимо, що державні установи, які готують для влади аналітику по Росії, та відповідні навчальні заклади, такі як Академія СБУ, мали б глибоко вивчити невійськові практики підкорення інших держав, щоб наші переговірники були готові до пасток, які розставлятиме Росія.

Замітка створена на основі нашої попередньої статті на цю тему.