Болгарська православна церква стала єдиним представником православ’я. На що варто звернути увагу Україні
Парламент Болгарії ухвалив закон, який визнає Болгарську православну церкву єдиним представником православ’я, повідомляє Духовний фронт. Закон підтримали практично всі фракції. За проголосували 186 депутатів 240-місного парламенту, проти — лише один.
Новий закон передбачає:
- Припинення будь-яких незавершених процедур реєстрації, що суперечать закону
- Анулювання раніше затверджених реєстрацій певних релігійних конфесій
- Заборону реєстрації нових релігійних організацій, які містять у назві слово «православний» або подібні терміни
Важливо, що анулювання реєстрацій здійснюватиметься за запитом Управління у справах релігійних конфесій Ради міністрів або прокурора.
Положення про заборону використання слова «православний» у назвах нових конфесій підтримали 173 народних депутати. Релігійним організаціям надається двомісячний термін для зміни своїх назв відповідно до нових правил.
Громадський активіст, співкоординатор "Простору свободи" Тарас Шамайда зауважує, що Україні варто звернути увагу на досвід Болгарії у розв'язанні проблеми московської церкви в Україні.
"Ця новина пройшла у нас практично непоміченою. А дарма. Тому що це рішення виразно демонструє, як діють держави, де політики керуються національними інтересами. І як мала б діяти Україна для припинення діяльності московської церкви.
Саме такий простий і дієвий механізм вирішення проблеми МП пропонував законопроєкт 8221, який ще в 2022 році внесли понад 30 депутатів на чолі з Миколою Княжицьким. Проєкт, який підтримали громадські організації, обласні ради, петиція на підтримку якого миттю зібрала 25 тисяч підписів. І який передбачав, що право називатися православними мають лише помісна Православна церква України і ті релігійні організації, яким ПЦУ надасть відповідний дозвіл.
Але цей законопроєкт так і не був ухвалений, бо його не підтримав ні офіс президента, ні, як не дивно, сама ПЦУ.
Звичайно, добре, що парламент, хай і через два роки і з великим зусиллями, таки ухвалив законопроєкт "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій", в який увійшли важливі пропозиції з законопроєкту 8221. Але через брак політичної волі влади якраз ключові норми, які ставили надійний заслін будь-яким спробам клонування православної церкви, до фінального тексту так і не потрапили", — нагадує Шамайда.
А от болгарам (як до того грекам та іншим народам, де політики розуміють значення поняття "національні інтереси") політичної волі не бракувало.
Громадський активіст наголошує, що і болгарський закон, і український законопроєкт не порушують ані прав людини, ані свободи совісті.
"Закон нікого не зобов'язує бути православним, ніяк не обмежує права людей бути католиками, протестантами, мусульманами чи буддистами, не забороняє нікому сповідувати будь-яку релігію чи не сповідувати жодної. Він лише зважає на принцип помісності автокефальних церков, який є невіддільною частиною православ'я і захищає православну церкву від спроб рейдерства і штучних розколів. У Болгарії. Не в Україні", —підсумовує Шамайда.
