Що розповів у своїй книжці Залужний про військо та відносини з Офісом президента

Про знищення ЗСУ

Найбільший розпал деструктивних процесів, спрямованих на повне знищення ЗСУ, Залужний спостерігав у 2011 році, за президентства Віктора Януковича. За два роки його командування 51-ю ОМБ, її штат зменшився майже вдвічі. Людей вистачало виключно для несення служби в наряді та підтримання порядку на території. Дизпалива видавали 20 літрів на місяць – це при тому, що бригада розміщувалася у двох містах та мала бригадний полігон.

За рік до вторгнення, у 2013-му, вже навчаючись у Національному університеті оборони, Залужний проїжджав повз штаб рідної бригади та завітав у гості. На столі, за котрим він колись працював, лежала стройова записка. З дозволу нинішнього командира Залужний її проглянув і його волосся стало дибки. Штат бригади зменшували втричі.

З початком війни з Росією Збройні сили почали потроху виходити з пострадянського мороку, пише Залужний. Навчання з бойовою стрільбою стали повсякденністю. Щорічно проходили ефективні навчання органів управління – це допомагало війську рухатися в одному напрямку. 

Але це був лише початок армійської перебудови. Шалена бюрократія з армії нікуди не ділася. Залишилося вельми актуальним ще одне слово з радянського минулого: показуха.

Про стан ЗСУ перед великою війною

Вже в перший місяць свого перебування в статусі головнокомандувача, у серпні 2021-го, Залужний був вражений неготовністю системи управління ЗСУ до керування операціями і всією збройною боротьбою, якщо ворог вдереться в Україну з кількох напрямків (як в результаті й відбулося).

Навчання восени 2021 року лише підтвердили його висновки. Залужний із сумом зізнається, що й сам доклав руку й розум до створення системи, що була ефективна максимум для ведення операцій одночасно на двох напрямках. Зрештою цю неготовність довели й перші дні повномасштабної війни. 

Напередодні російського вторгнення не вистачало і бойових частин для протидії ворогу, і озброєння, і техніки. Але головна трагедія, на думку генерала, була в слабкості протиракетної оборони, "що прямувала до абсолютного нуля".

Читайте також: “Усе на три літери”. Фрагменти майбутньої книжки бійця ЗСУ і журналіста Дмитра Крапивенка

Про контрнаступ

Колишній головком зізнається, що наступальна операція на трьох основних напрямках, яку спланував Генеральний штаб, ледь не спричинила глибоку кризу у відносинах із партнерами. Забезпечення армії на той момент він оцінює на рівні 50–60%, а інженерними засобами – на 10–15%.

"Наполегливе підштовхування нас вперед і концентрація зусиль на одному напрямку – це загибель воїнів, втрата техніки і невиконання оперативного завдання. Слід було, хоч чого б вартувало, вгамувати запал наших партнерів та переконати власне керівництво у правильності наших дій. Водночас парадокс полягав у тому, що і партнери в особі генерала Міллі, і наше керівництво, на жаль, в особистих бесідах слухати нас не хотіли", – пише Залужний.

Під загрозою, наголошує він, було проведення операції на півдні, тому що гарячі голови в Міноборони підштовхували Зеленського до перекидання боєздатних частин на схід, та й сам президент хотів швидких перемог.

Допоміг у ситуації випадок. От що про нього розповідає у своїй книзі Залужний.

В один із вечорів наприкінці червня йому зателефонував міністр оборони Олексій Резніков і попередив, що щойно поговорив із президентом, а тепер терміново має побачити головкома. Залужний чекав на погані новини і важку розмову: найбільше він боявся наказу про перекидання українського угруповання з південного напрямку на схід. Проте коли Резніков з'явився, "випромінюючи неймовірну енергію й світло", виявилося, що справа в іншому. 

До The Washington Post потрапила інформація про українські частини й підрозділи, що проходили підготовку на натовських полігонах. В результаті, можна було зробити висновки про кількісний і якісний склад всього українського угруповання. Необхідно було запобігти публікації матеріалу. І Резніков сподівався, що калібр Залужного допоможе вмовити газетярів відмовитися від нього.

А сам Залужний раптово зрозумів, що йому випадає неабиякий шанс прорвати інформаційний вакуум, що склався навколо нього. Він був упевнений: в обмін на поступки WP попросять його про інтерв'ю. Те, що треба! Один із помічників головкома зв'язався з керівницею українського бюро газети Ізабель Хуршудян.

"Питання розв'язано, але в редакції є зустрічна пропозиція, пане Резніков, – передає Залужний вимоги журналістки, які вона оголосила після консультації з редакцією. – Ви повинні дозволити генералові Залужному дати інтерв'ю нашому виданню".

Читайте також: "Це не шоу, кожен метр дається кров'ю". Інтерв'ю Залужного The Washington Post

Так 30 червня 2023 року The Washington Post вийшла з ексклюзивним інтерв'ю Залужного. В ньому він нагадав, що контрнаступ – це не шоу, і підкреслив, що наступати без F-16 − все одно, що йти вперед з луками і стрілами. 

"Інтерв'ю, яке вгамувало запал одних і повернуло на землю інших", – пише про нього Залужний.

Читайте також: Замість прориву "війна поступових здобутків". Чому контрнаступ України вийшов не таким, як очікували — WP

Про відносини з Офісом президента

Залужний пише, що в серпні 2023 року зустрічався з сімома дітлахами і їхніми наставниками з Національної бібліотеки України. Вони чекали на зустріч ще з травня, щоб подарувати генералові зроблену власноруч вишиванку. Мимохідь Залужний додає, що працівники Офісу президента неодноразово дорікали йому за часте спілкування з дітьми.

У книжці є й інший цікавий з цього погляду епізод. В ньому керівник однієї зі структур ЗСУ доповідає головкому, що група не повернулася із завдання. Залужний часто не називає прізвищ та обходиться напівнатяками, але ймовірно, йдеться про командувача ССО в 2022–2023 роках Віктора Хоренка. 

У передмові до цієї історії Залужний зауважує, що коли його співрозмовника призначали на посаду, то сам генерал був у напруженому стані – і не лише через події на фронті.

"Мої особисті стосунки з керівництвом країни загострювалися з кожним днем, – пояснює він причину цього. – Якраз його призначення без врахування моєї думки і моя та Генерального штабу, м'яко кажучи, опозиція до нашого керівництва нічого доброго не віщували".

Докладно зі статтю про книжку Залужного можна прочитати за посиланням.

війна спогади зсу книжка залужний