Правда про вбрання за кілька доларів. Якою є справжня ціна дешевого одягу з Китаю, — BBC
Журналісти BBC опублікували репортаж з китайського міста Гуанчжоу, де міститься район Панью, відомий як "село Shein". Це лабіринт фабрик, які забезпечують найбільший у світі роздрібний магазин одягу. Texty.org.ua публікують переклад ключових фрагментів матеріалу.
Журналісти виявили, що цю величезну імперію одягу живлять робітники, які сидять за швейними машинами приблизно 75 годин на тиждень, що суперечить китайському трудовому законодавству.
«Якщо в місяці 31 день, то я буду працювати 31 день», — каже один робітник. Більшість працівників розповіли виданню, що мають лише один вихідний на місяць.
BBC пише, що понаднормові години роботи не є чимось незвичним у Гуанчжоу, промисловому центрі, де сільські робітники шукають вищого доходу та кращого життя. Або в Китаї загалом, який вже довгий час є найбільшою фабрикою у світі.
«Але такі умови роботи — одне з багатьох у довгому списку запитань до Shein, колись маловідомої китайської компанії, яка трохи більше ніж за п'ять років стала глобальним гігантом», — йдеться у матеріалі.
Читайте також: Чому оподаткування посилок з-за кордону непопулярний, але необхідний крок
Компанія перебуває у приватній власності, її вартість оцінюють у понад $60 мільярдів, й вона розглядає розміщення акцій на Лондонській фондовій біржі.
Однак її стрімке зростання супроводжувалося суперечками щодо ставлення до робітників і звинуваченнями у примусовій праці. Приміром, торік компанія зізналася, що на її фабриках у Китаї працювали діти.
BBC пише, що успіх Shein криється в обсягах – онлайн-асортимент обчислюється сотнями тисяч найменувань – і великими знижками: сукні за 12 доларів, светри за 7 доларів, середня ціна одягу – менше ніж 10 доларів.
Доходи компанії стрімко зросли, випередивши такі бренди, як H&M, Zara та Primark. Низькі ціни на одяг пояснюються наявністю таких місць, як "село Shein", де розташовано близько 5 000 фабрик, більшість з яких є постачальниками компанії.
«Зазвичай ми працюємо по 10, 11 або 12 годин на день», — каже 49-річна жінка з Цзянсі, яка не хоче називати свого імені. «У неділю ми працюємо приблизно на три години менше».
Вона стоїть у провулку, де з десяток людей скупчилася навколо дощок оголошень, зверху на яких висять брюки чинос.
Так працює ланцюг постачання Shein. Фабрики укладають контракти на виготовлення одягу на замовлення — деякі маленькі, деякі великі. Якщо брюки чинос стануть хітом, кількість замовлень зросте, як і виробництво. Потім заводи наймають тимчасових працівників, щоб задовольнити попит, який не може охопити їхній постійний персонал.
Трудова мігрантка з Цзянсі шукає короткостроковий контракт, і пошиття таких брюк — варіант для неї.
«Нам платять за одиницю одягу, — пояснює вона. — Оплата залежить від того, наскільки складний виріб. Щось просте, як-от футболка, коштує один-два юані [15-30 центів] за штуку, і я можу зробити близько дюжини за годину».
ВВС з'ясувала, що стандартний робочий час місцевих працівників — з 8:00 до 22:00.
Це відповідає звіту швейцарської правозахисної групи Public Eye, яка поспілкувалася з 13 робітниками на фабриках, що виготовляють одяг для Shein. Правозахисники виявили, що низка співробітників працювали понаднормово.
«Такі години роботи не є чимось незвичним, але очевидно, що це незаконно та порушує основні права людини, — каже Девід Хечфілд з Public Eye. — Це крайня форма експлуатації, і до цього треба привернути увагу».
Відповідно до трудового законодавства Китаю, середня тривалість робочого тижня не має перевищувати 44 години. Воно також передбачає, що роботодавці повинні забезпечити працівникам принаймні один день відпочинку на тиждень. Якщо роботодавець хоче продовжити ці години, для цього мають бути особливі причини.
Хоча штаб-квартира Shein зараз міститься в Сінгапурі, більшість її продукції виробляється в Китаї.
Успіх Shein привернув увагу Вашингтона, який дедалі обережніше ставиться до китайських фірм.
У червні кандидат Дональда Трампа на посаду держсекретаря США Марко Рубіо заявив, що має «серйозні етичні занепокоєння» щодо «глибоких зв'язків Shein з Китайською Народною Республікою»: «Рабська праця, потогонні цехи та торгові хитрощі — ось брудні секрети успіху Shein», — написав він.
Однією з найбільших проблем, з якими стикається Shein, є звинувачення в тому, що компанія постачає бавовну з китайського регіону Сіньцзян.
Бавовна з Сіньцзяну, яку колись вважали однією з найкращих тканин у світі, втратила популярність після звинувачень у тому, що її виробляють із використанням примусової праці представників мусульманської уйгурської меншини — звинувачення, які Пекін постійно заперечує.
BBC пише, що Shein, з її виснажливими робочими годинами та невисокою зарплатою, може не бути комфортним місцем роботи для всіх працівників. Але для декого вона є предметом гордості.
«Це той внесок, який ми, китайці, можемо зробити для світу», — сказала 33-річна супервайзерка з Гуандуна, яка не захотіла називати своє ім'я.
Надворі темніє, і робітники повертаються на фабрику після вечері, щоби відпрацювати останню зміну. Вона визнає, що робочий день довгий, але «ми добре ладнаємо один з одним. Ми як сім'я».
Годинами пізніше, коли багато робітників розходяться по домівках на ніч, світло в кількох будівлях залишається увімкненим.
Дехто працює до півночі, розповів один власник фабрики. За його словами, вони хочуть заробити більше грошей.
Читайте також: Як секонд-хенд завойовує світ: вживані речі стали ознакою "просунутості", а не бідності