Українські бізнеси в Європі зміщують фокус з біженців і даспори на місцевих споживачів

Українські компанії, які заснували або розширили свою діяльність у Центральній Європі після повномасштабного вторгнення Росії переорієнтовуються з переважно біженців на місцевих клієнтів, а деякі з них планують рухатися далі на захід.

«П’яна вишня» у Варшаві. Фото: REUTERS/Kacper Pempel
«П’яна вишня» у Варшаві. Фото: REUTERS/Kacper Pempel

Про це пише Reuters.

У Польщі, куди після початку великої війни з України виїхало понад 1,5 млн людей, кожен десятий бізнес, що відкривався у 2024 році, заснували українці.

Наприклад, мережа «Львівські круасани» тепер має 12 магазинів у Польщі після запуску два роки тому. У жовтні компанія відкрила свій перший магазин у Чехії, що, за словами її засновника Андрія Галицького, є частиною стратегією побудови географічно диверсифікованого бізнесу шляхом розширення на захід і за межі діаспори.

«Хоча громада українських біженців у Європі є значною, покладатися виключно на цю клієнтську базу не є стійкою довгостроковою стратегією», — пояснює Галицький.

Географічна близькість Польщі та культурна схожість з Україною стали привабливими для підприємців. Але багато хто розглядає Польщу як місток до інших ринків ЄС.

Мережа «П’яна вишня» зараз має 15 барів у Польщі та дев’ять в інших країнах Східної Європи та Балтії. Засновник Андрій Худо планує у 2025 році відкрити заклади у Німеччині, Швейцарії та Франції, а також перезапустити бар у Лондоні. За його словами, його заклади залучають нових клієнтів і є прибутковими.

Інша українська рестораторка, Ольга Копилова, розповіла Reuters, що до війни не планувала виводити свій бренд «Чорноморка» за кордон, але зараз має три заклади в Польщі та по два в Братиславі та Відні.

Мережа кав'ярень Aroma Kava переїхала до Польщі у 2022 році і відтоді розширилася до 10 закладів, а український виробник морозива та заморожених продуктів «Три Ведмеді» купив польську компанію Nordis.

Провайдер MEGOGO зараз розглядає Польщу як другий за значенням ринок після України, і розвивається, орієнтуючись на місцеве населення. «Здоровий польський ринок не лише мотивує нас, а й заохочує інші українські компанії виходити на цей ринок з продуктами, розробленими спеціально для польських споживачів», — розповів співзасновник компанії Володимир Боровик. У 2023 році MEGOGO також вийшла на ринок Румунії.

Згідно зі звітом Deloitte, українські біженці додали 1,1% до польського ВВП у 2023 році та до 1,35% у довгостроковій перспективі.

Тим часом економіка України демонструє зростання, однак все ж становить 78% від того обсягу, який був до повномасштабного вторгнення РФ, зазначає видання.

діаспора українці за кордоном бізнес біженці

Знак гривні
Знак гривні