У 2024 почали проявлятися ознаки уповільнення українізації, особливо серед молоді, — Кремінь
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь відзначає уповільнення українізації, що, за його словами, почало проявлятися у 2024 році.
Кремінь окреслив ключові виклики у сфері мовної політики під час круглого столу "Мова на часі. Виклики і завдання державної мовної політики".
“На жаль, цього року почали проявлятися ознаки уповільнення українізації. Російський ворог продовжує протидіяти українській ідентичності, окуповуючи соціальні мережі, телеграм-канали, на півдні та сході — медіапростір, пробиваючи шлях до свідомості молодих українців”, — сказав він.
Однією з ключових ознак цього Уповноважений назвав скорочення частки учасників освітнього процесу, які вважають українську мову рідною (учні — на 17%, батьки — на 11%, вчителі — на 8%), зменшення показників використання української мови в освітньому середовищі, зросійщення інтернет-простору та соціальних мереж.
Окремо Тарас Кремінь зупинився на проблемах у мовному середовищі серед молоді: “Показово, що лише 37% учнів спілкуються з друзями українською мовою, а 39% — вдома. Крім того, на 10% зменшилася кількість учнів, які надають перевагу українській мові в інтернеті”.
Завдання державної мовної політики
Серед нагальних завдань державної мовної політики Уповноважений зазначив такі:
- Забезпечити виконання Державної цільової національно-культурної програми всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року.
- Задля завершення імплементації мовного закону необхідно: забезпечити переклад і опублікування державною мовою міжнародних договорів України, які не оприлюднювалися нею станом на день набрання чинності законом; забезпечити розробку та затвердження української правничої та медичної термінології, інших стандартів української мови; розробити та затвердити порядок проведення мовної експертизи; завершити приведення законів, інших нормативно-правових актів у відповідність із законом.
- Виконати рекомендацію Конституційного Суду України, викладену в рішенні від 14.07.2021 № 1-р/2021 та невідкладно встановити однозначність у питанні офіційного перекладу Європейської хартії регіональних мов або мов меншин/ Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.
- Забезпечити впровадження в нормотворчу діяльність Українського правопису, затвердженого постановою уряду від 22 травня 2019 р. № 437.
- Створити необхідні нормативно-правові та інституційні умови для вивчення української мови за кордоном, а також для державної сертифікації перевіряння та підтвердження рівня володіння української мови як іноземної.
- Посилити кадрове та організаційне забезпечення діяльності Національної комісії зі стандартів державної мови.
- Утворити в структурі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України окремий підрозділ на рівні не нижче управління, до компетенції якого віднести питання формування та реалізації державної мовної політики.
