Росія розширює секретну лабораторію під Москвою, пов'язану з програмою біологічної зброї, — розслідування
Секретний військовий дослідницький центр під Москвою, сумнозвісний своєю роллю в програмі Радянського Союзу з розробки біологічної зброї, значно розширився після повномасштабного вторгнення Москви в Україну.
Про це йдеться у розслідуванні RFE/RL.
Журналісти проаналізували кадри російських державних ЗМІ, зняті в січні 2024 року під час інспекції, яку проводив тодішній міністр оборони Сергій Шойгу. На них зафіксовані обладнання та інфраструктура, які, на думку експертів, є типовими для біологічних лабораторій, призначених для роботи з найнебезпечнішими відомими у світі патогенами.
У квітневому звіті про дотримання зобов'язань з контролю над озброєннями Державний департамент заявив, що Сполучені Штати «оцінюють, що Росія підтримує наступальну програму [біологічної зброї]», порушуючи Конвенцію ООН про заборону біологічної зброї. У доповіді конкретно згадується 48-й Центральний науково-дослідний інститут як приклад того, що Росія «інтенсивно модернізує інфраструктуру біологічної війни радянських часів, яка може підтримувати її сучасну наступальну програму».
Інститут, розташований поблизу міста Сергієв Посад, опинився в центрі уваги нещодавньої публікації Washington Post, яка виявила, що за останні два роки на секретному об'єкті було зведено кілька нових будівель в рамках масштабного проєкту з реконструкції та будівництва.
Проаналізувавши супутникові знімки об'єкта, відомого як «Сергієв Посад-6», експерти повідомили WP, що принаймні чотири будівлі мають ознаки біологічних лабораторій з максимальним рівнем безпеки, необхідним для роботи зі смертельно небезпечними патогенами, такими як віруси віспи та лихоманки Ебола.
Фотографії та візуалізації будівель, зведених на ділянці під час розширення протягом останніх двох років, були розміщені на сайті компанії «Окна-Стар», субпідрядника, який займався будівництвом фасадів на об'єкті. На сайті компанії проєкт названо «бізнес-центром».
Дані російських державних закупівель також свідчать про різке зростання витрат 48-го Центрального науково-дослідного інституту на лабораторне обладнання, починаючи з кінця 2021 року, за кілька місяців до початку будівництва та реконструкції об'єкта.
Лише за останні три місяці 2021 року інститут витратив на обладнання більше, ніж за попередні п'ять років разом узяті. Російський уряд засекретив дані про військові закупівлі, починаючи з 2022 року.
Російська служба Радіо Свобода також знайшла у відкритих джерелах кілька патентів і наукових робіт Сергієво-Посадської та Кіровської філій 48-го Центрального науково-дослідного інституту, пов'язаних з підготовкою і поширенням аерозольних форм патогенних мікроорганізмів.
Дмитро Прусс, молекулярний біолог зі США, який вивчив ці документи і патенти, заявив, що «в цивільному світі нема потреби перетворювати патогени в ультрадисперсні й аерозольні форми».
Російський вірусолог, який побажав залишитися невідомим, сказав журналістам, що він «не може уявити собі “цивільного” застосування [патогенів в аерозольній і порошкоподібній формі], окрім як для знищення живої сили противника за допомогою хмари патогенів».
«Однак... ефективність такого аерозолю в реальних умовах сучасної війни дуже сумнівна. Ну, хіба що для знищення населення міст», — зазначив вірусолог.
Мілтон Лейтенберг, дослідник Центру досліджень міжнародної безпеки Школи публічної політики Університету Меріленда, вважає, що Росія «майже напевно» продовжує створювати біологічну зброю.
«Вже 25 років я входжу до складу неформальної експертної групи з біологічної зброї. До неї входять експерти з 11 країн, деякі з яких у минулому працювали на уряди своїх країн, деякі з них і зараз працюють на державній службі, — сказав Лайтенберг.
«Це не випадкові люди, вони працюють у цій сфері вже багато років», - додав він. «З цих 50 осіб, всі вони відповіли б на це питання ствердно. Лише двоє чи троє поставили б маленький знак питання поряд з «так».
Що відомо про радянську програму розробки біологічної зброї
Заснований за часів радянської влади у 1954 році, об'єкт у Сергієвому Посаді є одним із трьох центрів, що входять до складу 48-го Центрального науково-дослідного інституту, який перебуває у віданні Міністерства оборони Росії. У травні 2021 року Сполучені Штати запровадили санкції проти всіх трьох.
Радянські центри досліджували смертельні патогени, такі як бактерії чуми та сибірської виразки, а також віруси, такі як віспа. Ця робота включала вивчення можливості зробити ці патогени більш заразними і стійкими до медичного втручання.
У 1975 році радянський уряд ратифікував Конвенцію ООН про заборону біологічної зброї, хоча й відмовлявся визнати, що фактично працював над розробкою біологічної зброї. Попри те, що Радянський Союз став учасником конвенції, він розширив свою секретну програму з розробки біологічної зброї, в якій були задіяні десятки тисяч людей по всій країні, а також призвів до спалаху сибірської виразки, яка забрала життя десятків людей у Свердловську, нині відомому як Єкатеринбург, але яку радянські чиновники звинуватили у вживанні зіпсованого м'яса.
Подробиці про програму з'явилися завдяки радянським вченим, які перейшли на бік Заходу, зокрема Володимиру Пасічнику, директору одного з інститутів номінально цивільного відомства Радянського Союзу під назвою «Біопрепарат», який очолював розробку наступальної біологічної зброї в країні.
У 1989 році Пасічник втік до Великої Британії, передавши детальну інформацію про діяльність «Біопрепарату» на Захід. У 1992 році, за кілька місяців після розпаду Радянського Союзу, президент Росії Борис Єльцин вперше публічно визнав цю програму.
У квітні того ж року Єльцин підписав указ, що вимагав приєднання до Конвенції про заборону біологічної зброї і повного припинення всіх робіт над програмою. Пізніше в 1992 році його міністр закордонних справ Григорій Берденников визнав, що «наступальні біологічні програми» тривали в Росії до березня 1992 року.
Взаємні інспекції проводилися в 1990-х роках за тристоронньою угодою з Великою Британією і Сполученими Штатами. Але Росія ніколи не давала дозволу на перевірки Сергієво-Посадського центру або двох інших, що входять до складу 48-го Центрального науково-дослідного інституту, розташованого в Єкатеринбурзі та Кірові.
