Приниження Путіна в Сирії відлунює в Росії, — WSJ
Падіння режиму Асада є нагадуванням про нестабільність диктатури, зокрема й диктатури Володимира Путіна, пише у колонці для The Wall Street Journal Емі Найт, американська дослідниця радянської та російської історії. Texty.org.ua публікують ключові фрагменти матеріалу.
У той час як Росія виводить війська і техніку з Сирії, її ракетний удар у п'ятницю по енергетичній інфраструктурі України свідчить про те, що Кремль сповнений рішучості продемонструвати свою військову міць після принизливої поразки в Сирії.
Крах уряду Асада, який Москва підтримувала у військовому плані майже десять років, і можлива втрата ключової військово-морської бази Росії в Тартусі разом з авіабазою в Латакії стали нищівним ударом по іміджу Росії як ключового гравця на світовій арені.
Заворушення в Сирії також загрожують становищу Володимира Путіна вдома. За словами джерела, близького до Кремля, Путін вимагав пояснень, чому російські спецслужби не змогли виявити зростаючу загрозу режиму Асада, поки не стало занадто пізно. Але відповідальність лежить на російському президенті.
Читайте також: Концтабір Седная. У Сирії розкрили масштаб звірств у головній катівні Асада (ФОТО, ВІДЕО)
Тоді як представники вищої еліти Путіна не наважуються критикувати російську стратегію в Сирії, експерти з питань зовнішньої політики, близькі до Кремля, відкрито обговорюють негативні наслідки. Петро Акопов, експерт державного інформаційного агентства «РИА Новости», нарікає: «Зараз на Заході тріумфуючі голоси говорять про те, що Іран і Росія програли, і навіть про те, що ця «історична поразка» має стати додатковим стимулом для збільшення підтримки України... Було б добре, якби такі заяви лунали просто в рамках пропагандистської війни, але деякі західні еліти їм вірять».
Руслан Пухов, російський військовий аналітик, який раніше вітав військову інтервенцію Росії в Сирії як величезний успіх, змінив свою позицію. У своїй статті в російському «Комерсанті» він розмірковує про те, що «Москва не має достатніх військових сил, ресурсів, впливу і повноважень для ефективного силового втручання за межами колишнього СРСР».
Ще однією проблемою для Путіна є те, що він надав Асаду — міжнародному воєнному злочинцю, жорстокість якого привертає увагу всього світу — політичний притулок у Росії.
Читайте також: Що знайшли всередині жахливої сирійської в'язниці Седная (ФОТО, ВІДЕО)
Присутність Асада в російській столиці разом з його великою родиною не можна легко ігнорувати. У понеділок він виступив із заявою з Москви, захищаючи своє рішення покинути країну. Колишній сирійський лідер потребуватиме посиленої охорони, як і російське населення.
Багато повстанців, які повалили режим Асада, були мусульманами з Північного Кавказу (Чечні та Дагестану) і Центральної Азії, які поділяють глибоку ненависть до Кремля. Не виключено, що після повернення з Сирії деякі з них вдадуться до терактів. Як показало ігнорування попереджень про теракт у березні в концертному залі «Крокус Сіті Холл», контртерористичні сили правонаступниці КДБ — Федеральної служби безпеки — зіткнуться з проблемою захисту росіян від цієї нової загрози.
Крах, здавалося б, всесильного режиму Асада має нервувати російського президента, особливо з огляду на серйозний виклик його правлінню з боку заколоту Євгена Пригожина в червні 2023 року. Чи може щось подібне статися в Росії, попри гучну перемогу Путіна на виборах менш як рік тому? Російський автор Віктор Шендерович зауважив: «13,5 мільйонів сирійців проголосували за Асада в 2021 році. . . . Що вони роблять зараз? Хіба вони не серед тих, хто руйнує його пам'ятники та радісно стріляє в небо з кулеметів?»
Хай якими б були наслідки для Росії, падіння Асада є нагадуванням про крихкість диктатур, включно з диктатурою Володимира Путіна.
