«Пекло» та інші розробки. Як Україна розгорнула виробництво малих крилатих ракет
Поки росіяни збільшують розмір ракет, будуючи горезвісні "Орєшнікі", Україна продовжує розвивати технологію далекобійних дронів, роблячи їх швидшими, точнішими й потужнішими.
Саме з ідеї вдосконалити безпілотники-камікадзе українські інженери народили щось середнє між дронами та ракетами. Нова зброя займатиме нішу далекобійних дронів, але наявність реактивного двигуна й більш розвинутої системи наведення дає їй право називатись ракетою.
Українські підприємства вже випускають їх серійно та готуються суттєво масштабувати виробництво, пише Економічна правда.
Видання зазначає, що малі крилаті ракети – нова сторінка у війні безпілотників. Україна має обмежену кількість великих ракет, тому безпілотники залишаються нашим головним засобом ураження об’єктів у тилу ворога.
Знищення безпілотниками російських об’єктів за кілька сотень кілометрів від кордону в один момент стало буденністю, однак росіяни швидко навчаються й усе частіше збивають українські дрони. Інженери почали думати, як удосконалити конструкцію БПЛА, щоб продовжувати знищувати склади й нафтобази в РФ.
Перед заводами постало одразу кілька викликів.
Перший – збільшити ймовірність подолання безпілотником кількох ліній оборони вздовж фронту, де найбільша концентрація ворожих систем ППО. Українські дрони-камікадзе із електромоторами та двигунами внутрішнього згоряння рухаються повільно, тож росіяни навчились збивати їх зі стрілецької зброї або зенітних гармат.
Другий – збільшити точність. Не маючи можливості ударити чимось важким, оператори дронів змушені вишукувати у російських об’єктів слабкі місця: трансформатори, склади компонентів, установки первинної переробки нафти тощо. Точно влучити по них – складна задача.
Третій – збільшити силу удару. Стандартної бойової частини у 20-50 кілограм часто не вистачає, щоб пробити захист об’єктів й завдати серйозних втрат ворогу.
Щоб виконати всі ці завдання, українським інженерам потрібно поставити на дрони реактивні двигуни, додати альтернативні системи наведення та збільшити бойову частину.
Вдосконалення дронів триває, однак платформа безпілотника поступово впирається у стелю своїх можливостей. Тож паралельно із цим українські конструктори взялись за розробку нових виробів – невеликих крилатих ракет, завдяки яким вітчизняна далекобійна зброя може вийти на якісно новий технологічний рівень.
Ракета "Пекло"
"Пекло" має значно меншу бойову частину, ніж дрон-ракета "Паляниця", що робить її дуже схожою на дрон-камікадзе. Однак вона здатна летіти зі швидкістю до 700 км/год, тоді як звичайні дрони – 150-200 км/год. На думку одного із розробників "Пекла", суто технічно, крилатою ракетою безпілотник стає завдяки наявності реактивного двигуна.
Розробники ракети "Пекло" розповіли ЕП, що ідея розробити ракету з’явилась після консультації із військовими. Оператори БПЛА просили зробити "щось" відносно дешеве, із невеликою бойовою частиною та можливістю запустити на кілька сотень кілометрів у тил ворога.
Про реактивний двигун військові не просили, його встановлення було ініціативою самих конструкторів. У серпні 2023 року компанія розробила собі технічне завдання й намалювала перші ескізи. З цього моменту почався складний процес розробки та випробувань.
Програма розробки тривала один рік, фінансувалась коштом самого виробника й коштувала йому кількох мільйонів доларів. Коли виріб був уже майже готовим, його продемонстрували військовим на полігоні.
Розмір бойової частини відносно невеликий: його можна порівняти зі звичайним далекобійним безпілотником-камікадзе. Але, за словами розробника, свою задачу ракета виконує.
З початку розробки було щонайменше п’ять бойових застосувань "Пекла", одне з яких, попередньо, закінчилось ураженням дороговартісної російської військової цілі.
Після завершення розробки та кодифікації ракета "Пекло" одразу ж пішла у серійне виробництво. Охочих купити її знайшлося вдосталь. Контракти з компанією укладають ті самі підрозділи, що оперують далекобійними дронами.
За останні три місяці розробник виготовив близько 100 ракет і зараз нарощує спроможності виробництва. Ціна однієї серійної ракети менша за вартість українського дрона-камікадзе "Лютий".
