Час спливає. Чому ЄС зволікає з виділенням обіцяних Україні 50 млрд від заморожених росактивів, — Politico

Американські експерти Андерс Ослунд, Деніел Фрід та Курт Волкер у колонці для Politico закликають ЄС пришвидшити роботу для створення правової бази, яка дасть змогу надати Україні обіцяні 50 мільярдів доларів. Texty.org.ua публікують переклад матеріалу.

Через два місяці після того, як ЄС пообіцяв сформувати правову базу, яка б дозволила Україні отримувати відсотки від заморожених російських активів, він досі не зробив необхідних кроків, щоб зробити це реальністю. А час для українських фінансів спливає.

На червневому саміті в італійській Апулії лідери G7, включно з президенткою Єврокомісії фон дер Ляєн, пообіцяли надати Україні життєво важливе рятівне коло: «Ми вирішили надати близько 50 мільярдів доларів, використовуючи надзвичайні доходи від іммобілізованих російських суверенних активів ... до кінця року».

Саміт G7 в Італії. Фото: ОП
Саміт G7 в Італії. Фото: ОП

Це було головним рішенням, яке лідери G7 ухвалили на своєму саміті. А для того, щоб це стало можливим, ЄС мав ухвалити закон про продовження заморожування суверенних російських активів доти, доки Москва не заплатить за війну проти України в повному обсязі. Це гарантувало б, що заморожені активи залишатимуться доступними для отримання відсотків, необхідних для повернення 50 мільярдів доларів, наданих Україні.

Саме рішення було творчим компромісом. США, Канада та Велика Британія воліли б заарештувати не лише відсотки, а й усі 300 мільярдів доларів. Однак, за відсутності консенсусу, це рішення було схвалене главами держав та урядів.

Це рішення все ще залишається значущим і важливим для України – 50 мільярдів доларів США становлять приблизно щорічний дефіцит бюджету країни, і за формулою G7 це можна було б компенсувати, не обтяжуючи платників податків ЄС чи США. Понад те, кодифікація правової бази для арешту відсотків і запровадження механізму моніторингу використання коштів забезпечили б «доказ концепції» на майбутнє – наприклад, якщо буде досягнуто домовленості про арешт і використання основної суми заморожених активів як репарації.

Але імплементація ЄС зараз застрягла. Жоден з великих гравців блоку – ні канцлер Німеччини Олаф Шольц, ні президент Франції Еммануель Макрон, ні навіть сама фон дер Ляєн – не долучилися до процесу імплементації.

А без законодавства ЄС США також застрягли. Поки блок не створить правову базу, США не можуть розглядати своє фінансування як позику, підкріплену реальними ресурсами. Натомість це буде розглядатися як витрати, а отже, вимагатиме асигнувань з боку Конгресу. І як знає кожен, хто спостерігав за тим, як Вашингтон боровся за пакет військової допомоги Україні на початку цього року, це не станеться достатньо швидко – якщо взагалі станеться.

Отже, чому ЄС затягує процес? Найочевиднішою причиною затримки є проста бюрократична інерція після виборів до Європейського парламенту. Також були літні канікули, а Брюссель загруз у переговорах щодо формування нової Єврокомісії. Але все це зводиться до того, що блок грається з вогнем, поки горить Київ.

Безумовно, фон дер Ляєн веде складні переговори з національними урядами країн-членів щодо формування нового складу Комісії. У таких переговорах завжди є політичні компроміси, і, можливо, здається, що простіше домовитися про портфелі, не додаючи до них питання російських активів. Але це не є переконливим виправданням, оскільки це не має жодного впливу на європейських платників податків. Ба більше, якщо кошти не будуть використані, єдиною можливою фінансовою заміною для Києва буде фактично фінансування з бюджетів ЄС та країн-членів.

Звичайно, ми визнаємо, що існують обґрунтовані й зростаючі занепокоєння щодо управління в Києві, а також щодо будь-яких можливих механізмів моніторингу для забезпечення належного використання наданих фінансів. Такі кошти за жодних обставин не мають стати об'єктом корупції чи сприяти їй. Але це технічна проблема, яку можна подолати за допомогою механізмів нагляду, а не причина для бездіяльності.

Ми вже пройшли більш ніж половину третього року повномасштабної війни, яку веде Росія, і Україна продемонструвала неабияку стійкість, рішучість, винахідливість та ефективність. За останні кілька тижнів ми навіть побачили зміну імпульсу, оскільки Україна перенесла війну на територію Росії, атакуючи нафтопереробні заводи, аеродроми та інші об'єкти військової інфраструктури, що змусило РФ значно скоротити військову активність у Криму.

Тепер Захід повинен відповідати винахідливості та непохитності України, якнайшвидше надавши обіцяні 50 мільярдів доларів. Жодна з причин бездіяльності блоку не витримує критики – особливо з огляду на життєву зацікавленість ЄС у забезпеченні успіху України.

Зволікати більше не можна. Коли завтра відбудеться наступне засідання Ради ЄС, настав час діяти.

Про авторів:

Андерс Ослунд – старший науковий співробітник Стокгольмського форуму "Вільний світ" та ад'юнкт-професор Джорджтаунського університету.

Деніел Фрід – почесний науковий співробітник Атлантичної ради та колишній помічник держсекретаря США.

Курт Волкер – почесний науковий співробітник Центру аналізу європейської політики, колишній посол США в НАТО та спеціальний представник США в Україні.

фінанси велика сімка допомога заходу єс

Знак гривні
Знак гривні