Офіцер, що навчив багатьох. Легендарний сапер отримав звання Героя України. Він живий і служить далі
Майор Руслан Панезьоров, командир групи інженерного забезпечення 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ, отримав найвищу нагороду до Дня Незалежності України. Про це повідомила прес служба бригади.
"Якщо солдат не може чи боїться виконати бойове завдання, наш командир бере вибухівку, бере його і йде разом з ним, щоб показати, що це завдання можливо виконати, а страх свій можливо контролювати" - ділиться враженнями підлеглих про свого командира, майора Панезьорова, журналістка і військовослужбовиця Катерина Петренко.
Панезьоров - бойовий офіцер, який воює з 2014 року, у різні періоди був у багатьох найгарячіших точках російсько-української війни.
У 2014-му він звільняв Словʼянськ, у березні 2022-го брав участь в обороні Миколаєва, у вересні того ж року - у контрнаступі на Харківщині, пізніше воював під Бахмутом і Кліщіївкою.
Має величезний досвід мінування та розмінування територій, підриву мостів і налагодження понтонних переправ, а також виконання численних інших задач інженерного підрозділу, у тому числі в сірій зоні.
Він служить сапером у своїй бригаді з 1998 року, відколи пішов до армії на строкову службу. За час служби став командиром групи, отримав звання майора.
- Повномасштабне вторгнення застало нас на Миколаївщині, - розповідає Панезьоров про лютий-березень 2022 року в нещодавньому інтервʼю для сайту Censor.net. - Ми знищили мости в районі Миколаєва, потім в районі Вознесенська, завдяки чому і стримали навалу, а потім пішли і в контрнаступ на Миколаївщині. У них тоді не було часу щось сильно мінувати. Тільки частково ставили мінні шлагбауми на дорогах. Одне було мінне поле, достатньо велике, ми зняли порядку 150 мін в районі одного населеного пункту. Але перший, хто там підірвався, це москальский спецназ. Їхали на "Тигрі", не знали, що там їхнє ж мінне поле – і наїхали на міну. За рахунок того, що вони підірвалися, ми й виявили те мінне поле."
Панезьоров навчив саперній справі не один десяток солдат, він уміє налагодити процес навчання, надихати та підтримувати бійців.
- Головне, щоб солдат-сапер був впевнений в своїх силах, - вважає він. - І щоб він був сміливий. Сміливості навчитись не можна, якщо людина боїться, то ти її не навчиш. Спочатку чисто з контрактників були групи, потім контрактники ставали командирами груп, до них давали мобілізованих, і так один одного вони вчили. У тихі дні, коли не було багато роботи, ми проводили різного роду заняття, тренування. Так підтягували особовий склад."
Руслану Панезьорову 49 років, він родом з Вінничини. У липні цього року у них з дружиною народилася довгожданна донечка.
