Дотримання законів і звичаїв війни. Як варто діяти Україні на захоплених територіях РФ
Після прориву у Курській області Україні треба діяти з "холодною головою", адже від наших дій на російських територіях багато в чому залежить подальший хід війни. І йдеться не лише про військові дії, а й про дотримання законів та звичаїв війни.
Про це пишуть у колонці для УП заступник Генпрокурора України у 2019-2022 рр. Гюндуз Мамедов та адвокат Сергій Заєць.
Юристи зазначають, що для того, щоб наблизити правосуддя і при цьому мінімізувати ризики для українських військових, є дуже простий рецепт: дотримання міжнародного гуманітарного права.
Вони нагадують, що Україна чимало зробила для впровадження принципів МГП в армію, і саме зараз ми складаємо важливий "тест" на те, чи було цього достатньо.
"Протягом десяти років ми були в ролі жертви незаконної неспровокованої агресії і сприймали все, що відбувається через цю призму.
Ми детально вивчали та аналізували дії окупаційної влади, уважно стежили за всіма порушеннями й вказували на них, реєстрували провадження й відправляли дані міжнародним інстанціям: до МКС, ЄСПЛ, ООН… І насправді жертвою в сучасній системі міжнародного права бути простіше, ніж переможцем. Але ми маємо всі шанси впоратися з цим викликом", – йдеться у матеріалі.
Читайте також: Україна стикається з дилемою після швидкого просування в Курській області, — WSJ
Мамедов і Заєць наголошують, що Україні потрібно керуватися міжнародними договорами й тими зобов’язаннями, які вона покладає на окупаційні держави.
"Нам уже зараз потрібно закріпити відповідні політики на законодавчому рівні. Адже окупація території супротивника автоматично порушує перед нами питання здійснення правосуддя, застосування матеріального і процесуального права, забезпечення захисту від кримінального переслідування, реєстрації смертей і народжень, вирішення питань власності тощо", – зазначають автори статті.
Українці не можуть діяти так, як радянські солдати вчиняли в Берліні, керуючись помстою
Юристи наголошують, що українці не можуть діяти так, як радянські солдати вчиняли в Берліні, керуючись помстою. Адже цивільне населення захищене Женевськими конвенціями. Так само як і майно. Тож не можна просто так забирати чи руйнувати майно на окупованих територіях, якщо це не продиктовано військовою необхідністю.
Також Україна не може брати цивільних заручників, щоб потім обміняти їх на наших. І навіть не може використовувати місцеву АЕС (хоча блокувати її нам ніхто не забороняє).
Крім того, не можна міняти шкільні програми, примусово паспортизувати чи зносити місцеві пам’ятники.
"Ми не можемо депортувати місцевих проти їх волі. Натомість нам варто продумати ефективний механізм інтернування, оскільки ми очевидно матимемо проблеми з нелояльним населенням. А ще – боротися з місцевими мародерами. І захищати від цікавості натовпу.
Які б бурхливі не були наші емоції та ненависть до супротивника, все це потрібно насамперед нам. Звісно, якщо ми плануємо збудувати правову державу і нам важлива підтримка партнерів, зокрема й постачання зброї. Скоро, чи трохи пізніше, нам треба буде організувати судочинство на окупованих територіях, і не "якось", а відповідно до МГП", – пишуть експерти.
Вони вказують, що в Україні є еталон, за яким можна визначати межі допустимого для себе. Це її претензії до російської влади. Частково це поки що лише претензії, які потребують оцінки, частково – законні вимоги, підтверджені ЄСПЛ та іншими установами.
"Ті претензії щодо порушення міжнародного права, які ми висували проти Росії, ми маємо взяти за еталон для оцінки власної поведінки: "Яким мірилом ви міряєте, таким і вам відміряно буде". Тим більше, що російський уряд уже давно руками однієї в міру відомої московської юридичної фірми продукує доволі помітний потік скарг до ЄСПЛ проти України, і вони не оминуть скористатися чужим досвідом і нашими помилками.
А нам варто звикати до ролі сильних і переможців. Це незвично, але приємно. І чимале значення має спосіб досягнення перемоги. Моральна вищість, яку забезпечує дотримання принципів МГП щодо розрізнення військових і цивільних цілей і пропорційності завданої шкоди до військової необхідності, складає чималу частку нашого нового образу", – зазначається у матеріалі.
Наразі дії України в Курській області цілком законні. Ніхто з партнерів нам не дорікнув і, тим більше не засудив
Юристи наголошують, що наразі дії України в Курській області цілком законні. Зокрема, на це вказує той факт, що ніхто з партнерів нам не дорікнув і, тим більше не засудив. Адже сама по собі окупація – це тимчасовий правовий режим.
"Україна не має жодних територіальних претензій, і це важливо говорити. Це російська влада зробила окуповані території зоною страху і численних злочинів, ми ж можемо показати, що буває інакше.
Важливо розуміти, що ми тепер знаходимося під прицільною увагою всього світу. І просто не можемо дати найменший привід російській пропаганді звинуватити нас у воєнних злочинах. Їм, звісно, не звикати до вигадування, але без доказів їм ніхто не повірить. Тож час ще раз довести, що це не просто війна за території, а – цивілізаційний розлом. Де Україна здатна виконувати взяті на себе зобов’язання й дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права", – підсумовують правники.
