Боєприпаси для Україні: чеська ініціатива стикається з несподіваними перешкодами, — Neue Zürcher Zeitung
Чеські амбіції з надання допомоги боєприпасами Україні можуть зменшитися, оскільки це виявляється значно дорожче, ніж очікувалося. До того ж Прага стикається з несподіваною конкуренцією і перешкодами.
Про це пише Neue Zürcher Zeitung.
Видання нагадує, що у лютому президент Чехії Петр Павел пообіцяв Україні 800 тисяч снарядів, за допомогою партнерів закуповуючи їх у третіх країн.
У червні в Україну прибули перші 45 тисяч боєприпасів. Очікується, що до серпня Сили оборони отримають ще 100 000 снарядів, а до кінця року — пів мільйона. Це покриє потреби українського війська щонайменше на три місяці. Однак це менше, ніж було обіцяно спочатку. Багато в чому, як пише NZZ, це пов'язано зі змінами на міжнародному ринку озброєнь і в європейській політиці.
Недостатнє фінансування ініціативи — це лише верхівка айсберга. За інформацією з Праги, до ініціативи приєдналися 18 країн, які зробили внесок на загальну суму понад 1,6 мільярда євро. Майже дві третини цієї суми надійшли з Німеччини, Нідерландів та Бельгії. Утім, ще не всі країни заплатили, що є однією з причин скорочення поставок.
Однак більш важливою причиною є зростання цін на боєприпаси внаслідок збільшення попиту на них на світових ринках. Колишній заступник міністра оборони Чехії Томаш Копечний розповів, що Чехія має добрі взаємини з виробниками озброєнь за межами Європи і в рамках ініціативи виступає або безпосередньо як покупець, або як посередник між державами-партнерами та виробниками.
Утім, він пояснив, що обіцяні 800 000 боєприпасів тепер коштують удвічі дорожче. З 2022 року, за словами Копечного, ціни на міжнародному ринку зросли в чотири рази.
До того ж палиці в колеса встромляє Росія. Наприкінці травня президент Павло заявив в інтерв'ю ZDF, що, публічно оголосивши про закупівлю боєприпасів, він розкрив свої карти: "Чим більше сторін знають про це, тим більша конкуренція". Це дало Москві можливість вжити контрзаходів у тих країнах, які постачають боєприпаси обидвом воюючим сторонам. Офіційно країни, про які йдеться, тримаються в секреті. Однак, згідно з регулярними повідомленнями в ЗМІ, снаряди надходять переважно з Південної Африки, Південної Кореї та Туреччини.
Як пояснює Копечний, угоди часто укладаються таким чином, що виграє та сторона, яка робить перший авансовий платіж. Оскільки попит дуже високий, виробники мають явну перевагу. "Якщо не поспішати, то іноді повертаєшся і чуєш: "Все, зброї немає". І тоді ти розумієш, що боєприпаси пішли до росіян".
Це пояснює, чому, за словами чеського уряду, до кінця року можуть бути поставлені "лише" 155-міліметрові снаряди. Навесні Павел оголосив про додаткові 300 000 122-міліметрових снарядів, які використовуються в гарматах радянського виробництва. Однак кількість виробників таких боєприпасів поза сферою впливу Москви дуже мала.
Додаткова проблема — те, що близько половини боєприпасів, придбаних у рамках чеської ініціативи в Африці та Азії, мають дефекти, які треба додатково усувати.
"Тому поки що невідомо, скільки боєприпасів надійде в Україну до кінця року. У квітні 2024 року прем'єр-міністр Чехії пообіцяв 1,5 мільйона одиниць протягом року. Нещодавно він оголосив про нову ініціативу, для якої Прага шукає додаткове фінансування", — підсумовує видання.
