Сумнівна "ревіталізація". Що не так з Планами управління річковими басейнами

На цьому тижні по всій Україні басейнові ради будуть розглядати та погоджувати Плани управління річковими басейнами (ПУРБ) на 2025-2030 роки.

Фото ілюстративне, з відкритих джерел
Фото ілюстративне, з відкритих джерел

Про це повідомляє Українська природоохоронна група (UNCG).

Зазначається, що Плани розроблені в рамках імплементації законодавства ЄС і містять як і ретельно зроблений опис поточної ситуації, так і перелік заходів, які мають здійснюватися для покращення стану річок.

Екологи зауважують, що серед них багато справді потрібних заходів: встановлення водоохоронних зон і реконструкція каналізаційних споруд.

Але водночас і багато відверто сумнівних – наприклад, масові багатомільйонні розчистки річок, які вирішили називати тепер «ревіталізацією».

Або заходи з «захисту від підтоплення» на тих територіях, які згідно з розробленими державою планами управління ризиками затоплення не визначені ризикованими.

"Виникає питання і щодо загальних принципів розробки ПУРБів. Заходи зі створення заповідних територій чи боротьби з інвазійними видами включені в плани лише по окремих басейнах річок. Хоча очевидно, що ця проблематика є спільною для всієї України.

Не менш дивно, коли в плані замість комплексних заходів з розв'язання проблем річок, які перебувають в найгіршому стані, ми бачимо хаотично накидані заходи по всьому басейну. Виглядає, що їх формували насамперед на основі бажання освоїти кошти", – зазначають у UNCG.

Фахівці Української природоохоронної групи наголошують, що наявні обмежені фінансові ресурси мають використовуватись максимально ефективно. Екологи наголошують, що фінанси варто спрямувати на ті заходи, які дозволять покращити стан річок. А не здійснювати благоустрій за бюджетні кошти під виглядом «розчистки».

Природоохоронці повідомили, що надіслали свої пропозиції до Держводагентства і Міндовкілля, і сподіваються на їх врахування.

річки природа України екологія

Знак гривні
Знак гривні