Політичні гойдалки та відсутність Найєма і Кубракова. Що затьмарило конференцію з відновлення України, — The Economist

Британський журнал The Economist аналізує Міжнародну конференцію з питань відновлення України, що розпочалася у Берліні 11 червня. Texty.org.ua переказують основне зі статті.

Фото: ОП
Фото: ОП

Видання пише, що президент України Володимир Зеленський, виступаючи на конференції, попросив про допомогу в децентралізації енергетичної системи країни (за допомогою генераторів, сонячних панелей і вітряків), а також про надання більшої кількості систем протиповітряної оборони. Канцлер Німеччини Олаф Шольц оголосив, що надасть українцям третю ракетну батарею Patriot.

«Довгострокові питання полягають у тому, як повернути економіку України до процвітання і як фінансувати як поточні витрати уряду, так і остаточну реконструкцію країни.

Станом на минулу зиму Світовий банк оцінив вартість ліквідації руйнувань, спричинених війною, у 486 мільярдів доларів США, і ця цифра не включає нещодавні пошкодження енергосистеми. Весь державний бюджет України на 2024 рік становить $87 млрд (близько половини з них витрачається на оборону), але очікувані податкові надходження становлять лише $46 млрд. Решта має бути заповнена коштом іноземної допомоги або запозичень», — йдеться у матеріалі.

The Economist зазначає, що ще одним знаком питання, що висів над конференцією, була відсутність Мустафи Найєма, який 10 червня залишив посаду голови Агентства відновлення.

Читайте також: Мустафа Найєм звільнився з Агентства відновлення і розповів про "системні перешкоджання" від уряду

«Найєм та його соратник Олександр Кубраков, якого звільнили з посади міністра інфраструктури у травні, вступили в конфлікт із Зеленським та його впливовим помічником Андрієм Єрмаком. Українські джерела стверджують, що їх вважали занадто незалежними, а їхні прямі контакти із західними донорами — загрозливими.

Відсторонення панів Кубракова та Найєма сприяло зростанню занепокоєння серед іноземних партнерів України щодо надійності та прозорості уряду», — йдеться у статті.

«Вони здійснювали кроки, необхідні для забезпечення прозорості та підзвітності наших відновлювальних процедур. Ця довіра була змита в унітаз», — цитує The Economist Дар'ю Каленюк з Центру протидії корупції. Керівник великої західної донорської агенції на конференції заявив, що той факт, що Кубракова досі не замінили, не є обнадійливим, і що важливо призначити наступника з бездоганною репутацією.

Британський журнал зазначає, що знайти достойну заміну Кубракову буде нелегко. Видання цитує українських громадських активістів, які кажуть, що неналежне поводження з активістом Революції гідності й антикорупціонером Найємом зробило роботу в уряді непривабливою. «Ніхто не піде на них працювати», — сказав один з представників українських ГО.

The Economist пише, що більша частина оголошеної на конференції допомоги була зосереджена на залученні приватного бізнесу — те, що ЄС називає «другим стовпом» своєї програми підтримки України. Інвестори не наважуються йти в Україну через пов'язані з війною ризики. Урсула фон дер Ляєн, президент Європейської комісії, оголосила про 1,4 млрд євро нових інвестицій від європейських банків, а також про гарантії для банків, які готові надавати кредити українському бізнесу.

Урсула фон дер Ляєн також зазначила, що ЄС продовжує реалізацію плану використання заморожених російських активів, які становлять близько 300 млрд доларів, для допомоги Україні. План використовує складний фінансовий механізм для передачі прибутку від заморожених активів українському уряду; 1,5 млрд євро мають бути передані в липні. Проукраїнські групи лобіювали в США та ЄС повну конфіскацію цих активів, але цього поки що не сталося через побоювання, що це може порушити міжнародне право.

«Можливо, найбільше занепокоєння викликає те, що в майбутньому не буде великих пакетів допомоги. Європейська політика зміщується в бік дружніх до Росії ультраправих, а Америка може переобрати Дональда Трампа в листопаді.

Але це були питання, на які українці на конференції не могли відповісти; вони були просто щасливі за допомогу, яку вони отримують. Ігор Терехов, мер Харкова, який нещадно бомбардує Росія вже кілька місяців, підписав угоду про попереднє фінансування багатомільйонного кредиту від Європейського банку реконструкції та розвитку. Гроші підуть на модернізацію метрополітену його міста. За його словами, це також вивільнить муніципальні кошти для виробництва тепла та електроенергії цієї зими: «Це питання життя і смерті», — підсумовує видання.

відновлення україни допомога заходу Берлін

Знак гривні
Знак гривні