Біля екватора Марса вперше виявили іній: що засвідчило це відкриття
Місії Європейського космічного агентства (ESA) ExoMars і Mars Express вперше виявили водяний іній біля екватора Марса — частини планети, де вважалося неможливим існування морозу.
Як повідомляють в ESA, іній знайшли на вершинах вулканічного нагір'я Тарсис. Там містяться найвищі вулкани не лише на Марсі, а й у Сонячній системі.
«Ми вважали неможливим утворення інею навколо екватора Марса, оскільки поєднання сонячного світла і розрідженої атмосфери підтримує відносно високу температуру як на поверхні, так і на вершинах гір – на відміну від того, що ми бачимо на Землі, де можна було б очікувати побачити морозні вершини», – каже провідний автор дослідження Адомас Валантінас.
«Його існування тут захопливе і натякає на те, що тут відбуваються виняткові процеси, які дозволяють утворюватися інею», – додав науковець.
Дослідники встановили, що марсіанський іній надзвичайно тонкий – близько однієї сотої міліметра, що відповідає товщині людської волосини. Однак він покриває величезну площу. Кількість інею становить близько 150 000 тонн води, що еквівалентно приблизно 60 олімпійським басейнам.
Кожен із вулканів у частині Марса, де виявили іній, має глибокі западини на вершинах, які називають кальдерами. Вони утворюються як камери магми після вивержень. Дослідники припускають, що над Тарсисом повітря циркулює особливим чином, що створює унікальний мікроклімат у кальдерах вулканів, який дозволяє утворюватися плямам паморозі.
"Вітри підіймаються схилами гір, приносячи відносно вологе повітря з поверхні на більшу висоту, де воно конденсується й осідає у вигляді інею", – розповідає співавтор дослідження Ніколас Томас.
Томас додав, що іній, який дослідники помітили на вершинах вулканів Марса, вочевидь, осідає саме в затінених ділянках кальдер, де температура нижча.
"Моделювання того, як утворюється ця паморозь, може дозволити вченим розкрити більше таємниць Марса, зокрема, де існує вода і як вона переміщується, а також зрозуміти складну атмосферну динаміку планети. Такі знання необхідні для майбутнього дослідження Марса та пошуку можливих ознак життя за межами Землі", – підсумували в ESA.
