Чому правовий статус застосунку "Резерв+" під питанням
Уряд врегулював статус застосунку "Резерв+". Однак ознайомитися з відповідною постановою наразі неможливо, оскільки вона є документом з обмеженим доступом.
Про це повідомив комунікаційник з команди заступниці міністра оборони Владислав Дунаєнко, пише Судово-юридична газета.
Так, за словами Дунаєнка, постанова, яка врегульовує функціонування застосунку "Резерв+", «прийнята 10 травня 2024 року». «Наразі текст постанови має обмежений доступ, тому текст не можна проглянути публічно. Також функціонування застосунку регулюється наказом міністра оборони від 29 квітня 2024 року про створення інформаційно-комунікаційної системи для доступу до електронного кабінету військовозобов’язаного» – зазначив він.
Аналогічне повідомлення про статус "Резерв+", процитоване Дунаєнком, розміщено на сайті Міністерства оборони України.
Обидва документи не опубліковані, хоча за практикою Кабміну, навіть для документів з обмеженим доступом – нормативно-правовий акт публікується в частині назви, номеру, дати прийняття, а сам додаток до постанови іменується «документ з обмеженим доступом». Цього зроблено не було.
Як нагадує Судово-юридична газета, Кабмін 10 травня 2024 року затвердив Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів «Оберіг». Однак ці зміни досі не відображені у відповідному наказі Міністерства оборони України від 28 березня 2022 року №94, який власне і затверджує цей Порядок. Не опубліковано і текст постанови, прийнятої ще 10 травня.
Цей новий Порядок, як зазначав представник уряду в парламенті Тарас Мельничук, встановлює процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей Реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів «Оберіг», а також визначає порядок перевірки дійсності військово-облікових документів, уточнення персональних даних.
Також новим документом врегульовано організацію інформаційної взаємодії цього Реєстру «Оберіг» з інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних центральних органів виконавчої влади, визначених у статті 14; визначено порядок електронної ідентифікації в електронних кабінетах, перелік відомостей, що відображаються в них тощо.
Тобто, фактично саме цей Порядок має містити регулювання для "Резерв+". Але застосунок безпосередньо не згадується у жодному нормативно-правовому акті, який оприлюднював Кабмін.
Читайте також: Чим застосунок "Резерв+" небезпечний для українців: пояснює експерт з кібербезпеки
"З постанов Кабміну випливає, що "Резерв+" є або мобільним додатком Електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста (якщо брати до уваги постанову 559) або ж самим цим Електронним кабінетом (якщо брати до уваги постанову 565).
Невизначеність у питання статусу застосунку викликає питання стосовно юридичних наслідків дій осіб в цьому застосунку – наприклад, коли вони невірно вказують свою адресу, номер телефону чи електронну пошту", – підсумовує видання.
