Ініціатива Німеччини щодо посилення ППО України зазнає провалу, — Politico
Німеччина відповіла на заклик України про посилення протиповітряної оборони, пообіцявши надіслати частину своїх систем і мобілізувавши допомогу від інших союзників — але майже ніхто інший не наслідує приклад Берліна.
Про це пише Politico.
Видання пише, що наразі Берлін пообіцяв надати три з 11 батарей Patriot, а також понад 50 систем ППО меншої дальності Gepard і ракет класу "повітря-повітря".
Протягом декількох тижнів високопоставлені німецькі політики - головним чином, міністр закордонних справ Анналена Бербок і міністр оборони Борис Пісторіус — переконували союзників виконати свої зобов'язання щодо передачі Україні зенітно-ракетних комплексів Patriot.
Німеччина провела останній місяць, розповідаючи про свою ініціативу "Негайні дії щодо протиповітряної оборони", але країни-партнери не бажають надсилати Україні вкрай необхідні батареї, розповіли двоє людей, знайомих з ходом переговорів.
"Хоча німецька ініціатива також охоплює такі альтернативи, як SAMP/T, NASAMS, HAWK, IRIS-T або системи протиповітряної оборони С-300, саме ЗРК Patriot є найбільш ефективними проти атак", — йдеться у публікації.
Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що "є системи, які можуть надати Україні". Але узгодити, як вони потраплять до рук ЗСУ, не так просто.
"Немає європейського лідерства і немає єдності між основними гравцями", — сказав Ніко Ланге, колишній керівник апарату міністерства оборони Німеччини, а нині науковий співробітник аналітичного центру CEPA.
"Відчуття нагальності не посилилось, а навпаки, з'явилось відчуття полегшення після того, як американці знову почали надавати допомогу", — каже він.
Міністерство оборони Німеччини заявило, що Бельгія, Данія, Норвегія, Канада і Нідерланди взяли на себе зобов'язання щодо фінансування, а Франція, Іспанія, Румунія, Литва, Бельгія, США і Велика Британія пообіцяли надати матеріали та ракети. Латвія також хоче приєднатися до програми, повідомили в міністерстві.
Однією з причин небажання відправляти "Патріоти" є те, що вони дорогі — близько 1 мільярда доларів за одиницю — і кожна випущена ними ракета-перехоплювач коштує мільйони.
До того ж країни не готові прийняти удар по власній протиповітряній обороні, необхідний для забезпечення поставок в Україну, вважає Фабіан Гоффманн, дослідник ракетних технологій в Університеті Осло.
"Через підтримку України у Німеччині з'являється величезна прогалина в можливостях", — сказав Гоффман. — Замовлення на батареї Patriot дедалі затягуються".
З інших європейських країн, що мають батареї, Іспанія і Греція поки що відмовляються передислокувати свої системи, хоча Мадрид відправляє ракети. Польща, яка є важливим каналом постачання зброї в Україну, також відмовилася надати один зі своїх комплексів, оскільки прем'єр-міністр Дональд Туск наполягає на тому, що у неї немає запасного варіанту.
За словами президента Румунії Клауса Йоханніса, президент США Джо Байден звернувся до Румунії з проханням зробити такий крок.
"Я маю обговорити це у Вищій раді оборони, щоб побачити, що ми можемо запропонувати і що ми можемо отримати натомість, тому що неприйнятно залишати Румунію без протиповітряної оборони", — сказав Йоханніс під час візиту до Білого дому цього місяця.
Нейтральна Швейцарія замовила п'ять батарей Patriot, але поки що не дала жодного сигналу, що готова відправити свої системи, які скоро будуть виведені з експлуатації, на схід.
Проблема полягає в тому, що країни не поспішають розміщувати замовлення на заміну, що призводить до відставання, яке, за деякими оцінками, становить понад два роки.
"Вони хочуть отримати індивідуальну заміну від країни НАТО", — сказав Гоффманн.
За його словами, одним з можливих варіантів розв'язання проблеми може бути те, що країни, які мають на озброєнні ЗРК Patriot, поступляться своїм місцем у черзі країнам, які готові передати Україні свої наявні системи.
