"Росія може і має програти цю війну". Тімоті Снайдер про історію російських поразок

У четвер Росія святкуватиме День Перемоги над нацистською Німеччиною у 1945 році. Усередині країни це ностальгія. У 1970-х роках радянський лідер Леонід Брежнєв створив культ перемоги. Росія за Путіна продовжила цю традицію.

Для закордону це залякування. Ми повинні думати, що Росія не може програти.

І занадто багато з нас, під час російської агресії в Україні, повірили в це. У лютому 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення до свого сусіда, консенсус полягав у тому, що Україна впаде за лічені дні.

Навіть сьогодні, коли Україна тримається вже понад два роки, серед друзів Росії в Конгресі та Сенаті переважає думка, що Росія має врешті-решт перемогти. Успіх Москви не на полі бою, а в наших головах.

Росія може програти. І вона має програти, заради світу — і заради себе самої.

Уявлення про непереможну Червону армію — це пропаганда. Червона армія була грізною, але її також можна було перемогти. З трьох найбільш важливих зовнішніх війн ЧА програла дві.

У 1920 році вона зазнала поразки від Польщі. Вона перемогла нацистську Німеччину в 1945 році, після майже повного розгрому в 1941 році. (У цьому випадку перемога була здобута в рамках великої коаліції і за вирішальної американської економічної допомоги). Радянські війська опинилися в поганому становищі в Афганістані одразу після вторгнення 1979 року і були змушені вивести свої війська десять років потому.

Радянська Україна була джерелом ресурсів і солдатів для Червоної армії

І сьогоднішня російська армія — це не Червона армія. Росія — це не СРСР. Радянська Україна була джерелом ресурсів і солдатів для Червоної армії. У тій перемозі 1945 року українські солдати Червоної армії зазнали величезних втрат — більших, ніж американські, британські та французькі втрати разом узяті. Саме непропорційно велика частка українців пройшла свою війну до Берліна у формі Червоної армії.

Сьогодні Росія воює не разом з Україною, а проти України. Вона веде загарбницьку війну на території іншої держави. І їй бракує американської економічної підтримки — ленд-лізу, — яка була необхідна ЧА для перемоги над нацистською Німеччиною. У цьому розкладі немає особливих підстав очікувати, що Росія переможе. Натомість можна було б очікувати, що єдиний шанс Росії полягає в тому, щоб перешкодити Заходу допомогти Україні — переконати нас у тому, що її перемога неминуча, щоб ми не застосовували свою вирішальну економічну силу.

Останні пів року це підтверджують: незначні перемоги Росії на полі бою припали на той час, коли Сполучені Штати затримували допомогу Україні, а не надавали її.

Сьогоднішня Росія — це нова держава. Вона існує з 1991 року. Як і колись Брежнєв, російський президент Володимир Путін керується ностальгією. Він посилається на радянське, а також російське імперське минуле.

Російська імперія також програвала війни

Але Російська імперія також програвала війни. Вона програла Кримську війну 1856 року. Вона програла російсько-японську війну в 1905 році. Вона програла Першу світову війну в 1917 році. У жодному з цих трьох випадків Росія не змогла утримати війська на полі бою довше, ніж три роки.

У Сполучених Штатах є велика нервозність щодо поразки Росії. Якщо щось здається неможливим, ми не можемо уявити, що може статися далі. І тому проглядається тенденція, навіть серед прихильників України, думати, що найкращим рішенням буде нічия.

Таке мислення є нереалістичним. І воно виявляє, поза нервозністю, дивну американську пиху.

Ніхто не може керувати війною таким чином. І ніщо в наших попередніх спробах вплинути на Росію не вказує на те, що ми можемо здійснювати такий вплив. І Росія, і Україна воюють, щоб перемогти. Питання в тому, хто переможе і з якими наслідками?

Якщо Росія переможе, наслідки будуть жахливими: ризик масштабнішої війни в Європі, більша ймовірність китайської авантюри в Тихому океані, послаблення міжнародного правопорядку загалом, ймовірне поширення ядерної зброї, втрата віри в демократію.

Для Росії нормально програвати війни

Для Росії нормально програвати війни. І, загалом, це спонукало росіян до роздумів і реформ. Поразка в Криму змусила самодержавство скасувати кріпосне право. Програш Росії Японії призвів до експерименту з виборами. Поразка СРСР в Афганістані призвела до реформ Горбачова і, таким чином, до закінчення холодної війни.

За російськими особливостями історія пропонує більш загальний і все ще більш обнадійливий урок про імперії. Сьогодні Росія веде імперську війну. Вона заперечує існування української держави і нації та чинить звірства, які нагадують найгірше з європейського імперського минулого.

Мирна Європа сьогодні складається з держав, які програли свої останні імперські війни, а потім обрали демократію. Програти свою останню імперську війну не тільки можливо: це також добре, не тільки для світу, а й для вас.

Росія може програти цю війну, і повинна програти, заради самих росіян. Переможена Росія — це не лише кінець безглуздим втратам молодих життів в Україні. Це також єдиний шанс Росії стати постімперською країною, країною, де можливі реформи, де самі росіяни будуть захищені законом і матимуть право голосу.

Поразка в Україні — це історичний шанс для Росії стати нормальною — так скажуть росіяни, які прагнуть демократії та верховенства права.

Як і Сполучені Штати та Європа, Україна святкує перемогу 1945 року 8 травня, а не 9 травня. Українці мають повне право пам'ятати та інтерпретувати цю перемогу: вони більше, ніж росіяни, постраждали від німецької окупації та загинули у величезній кількості на полі бою.

І українці мають право вважати, що Росія сьогодні, як і нацистська Німеччина в 1945 році, є фашистським імперіалістичним режимом, який можна і потрібно перемогти. Минулого разу фашизм був переможений, тому що коаліція трималася міцно і застосувала свою переважаючу економічну міць. Те саме відбувається і зараз.

поразка росії історія допомога заходу снайдер