У парламенті з’явився проєкт, що пропонує “амністію дерибанникам” і карт-бланш владі на відчуження лісів і узбереж
Наприкінці квітня у парламенті з’явилася законодавча ініціатива, яка може дати “амністію дерибанникам” і карт-бланш владі на відчуження лісів, прибережних та прикордонних смуг, заповідників, ландшафтних парків, пам'яток природи, ботанічних садів тощо (11185).
Якщо парламент це підтримає, держава та громади зможуть повертати своє майно через суди лише впродовж 5 років з моменту виділення.
Про це пишуть аналітики громадської ініціативи Голка.
Головний автор ініціативи (11185) — народний депутат Степан Чернявський (“Слуга народу”). Співавторами стали, зокрема, і народні депутати, які були обрані як представники партії влади від Київщини — Сергій Бунін та Олександр Горобець. Останній неодноразово писав депутатські звернення, які були на користь дерибанникам Біличансього лісу, зазначають громадські активісти.
Аналітик ГО “Українська природоохоронна група” Петро Тєстов наголошує: якщо за це проголосують, то достатньо буде просто дочекатись, поки спливе п’ятирічний термін з моменту отримання ділянки.
”Місцеві ради та Держгеокадастр регулярно “не помічають” природоохоронні території та ліси. Мовляв, вони не внесені в кадастр. Це десятки тисяч ділянок. Останніми роками прокуратура системно й успішно працює і скасовує такі землевідведення, бо законодавство захищає такі території незалежно від наявності кадастрової документації. Не дивно, що ця ініціатива йде від членів аграрного комітету. Ми неодноразово фіксували незаконне розорювання прибережних смуг чи заповідних територій, у тому числі від великих агрохолдингів", — каже Тєстов.
Одночасно із такою законодавчою активністю у квітні стартувала інформаційна кампанія: “бізнес” пропонує “обнулити” до нього претензії у земельних схемах. Флагманом тут виступає скандальний забудовник Ігор Мазепа, якого звинувачують у махінаціях із землею. Він розповідає про те, що “обнулити” претензії пропонує Рада підприємців.
Необхідність змінювати законодавство Мазепа пояснює тим, що у законі нібито є “сірі зони” для недоброчесних “ментів”.
Як пишуть аналітики проєкту "Голка", Мазепа — це бізнес-партнер забудовника та ексмера Ірпеня, фігуранта журналістських антикорупційних розслідувань Володимира Карплюка, з командою якого тісно комунікує нардеп-мажоритарник цього округу і… один зі співавторів проєкту — Горобець.
Яка практика Верховного Суду?
Невеликий законопроєкт на кілька сторінок може зруйнувати якісну судову практику Великої палати Верховного Суду, яку почали формувати наприкінці 2018 року. Йдеться про справи Григорівського лиману в Одеській області, Новомосковського та Миколаївського лісових господарств Дніпропетровщини та Миколаївщини відповідно.
У цих справах суддею-доповідачем був Дмитро Гудима, який після шести років роботи у Великій Палаті зараз є суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
"Право приватної власності не може виникнути на об’єкти, які не можна у приватну власність передавати. Навіть якщо рада чи інший орган прийняли рішення про виділення певній особі землі на березі річки чи моря у приватну власність для будівництва житла, і ця особа зареєструвала за собою право приватної власності, то згідно з висновками Верховного Суду володільцем такої ділянки залишається громада чи держава.
А той, хто зареєстрував за собою зазначене право, мав усвідомлювати, що за законом не може його набути. Тому суд не витребовує такий об’єкт за ст. 387-388 Цивільного кодексу, а повертає їх громаді чи державі в порядку усунення перешкод за ст. 391 цього закону. Законопроєкт 11185 фактично покликаний зруйнувати таку судову практику", — пояснює правник.
Практику застосування норм права щодо повернення державі та громадам земель лісового і водного фондів Велика Палата Верховного Суду “зацементувала” у 2021 році у справі Бориспільського лісгоспу.
"Верховний Суд сформував чітку правову позицію: вимоги про повернення у власність народу історичних пам’яток, земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, водного фонду, парків, цінних об’єктів культурної спадщини, не можуть бути обмежені часом. Верховний Суд має достатньо повноважень, щоб забезпечити співмірність інтересів держави і людини, та пропорційність втручання держави у приватні інтереси.
Проєкт 11185 має внутрішні суперечності. Якщо він надійде до Верховного Суду, ми будемо його вивчати і внесемо пропозиції. Обмеження якимось строком права на звернення до суду з метою повернення майна законному власнику, думаю, недоцільно", — каже суддя-доповідач Великої Палати Верховного Суду Олег Ткачук.
Водночас у прокуратурі зазначають, що окремі положення законопроєкту створюють загрозу безпідставного вибуття з державної/комунальної власності заповідних земель, її надр, природніх ресурсів, у тому числі внаслідок запровадження строку давності для задоволення вимог про витребування майна у добросовісного набувача.
"Крім того, його приписи можуть негативно вплинути на ефективність захисту інтересів держави в суді, руйнуючи сталу та ефективну судову практику щодо правових режимів землі та способів захисту. Є загроза, що може бути знівельована існуюча судова практика, у тому числі Верховного Суду, охорони навколишнього природного середовища, захисту екологічних прав, оскільки судами напрацьовано позицію, що справи такої категорії (наприклад, про незаконне вибуття заповідних територій) не мають строків давності", — пояснює керівник спеціалізованої екологічної прокуратури Борис Індиченко.
У прокуратурі додають, що цей проєкт ще опрацьовується та щодо нього буде надано пропозиції і зауваження.
Аналітики проєкту "Голка" нагадують, що Верховна Рада попереднього скликання намагалася змінити положення Цивільного кодексу України та повернути норми, які з нього видалили за часів Януковича і тогочасного заступника голови його адміністрації Портнова.
Ініціативу (4521) подали у 2016 році нардепи Ігор Луценко, Остап Єднак, які пішли захищати країну, та низка інших парламентарів. Але його так і не розглянули. Луценко, який зараз служить у Збройних силах України, ознайомився із законодавчою ініціативою чинних нардепів, які намагаються змінити Цивільний кодекс, і зазначає:
"Це схоже на спробу амністії земельних та інших злочинів, скоєних несумлінним бізнесом у спайці з корумпованими посадовцями. З таким посилом, що давайте розбиратися з чиновниками, а бізнес залиште у спокої. У 100% таких ситуацій бізнес виступає співучасником злочину, набуваючи право власності на крадене. Від такої норми постраждають ті нечисленні компанії, котрі намагаються працювати відповідно закону, адже у конкурентній боротьбі за землю та інші активи вони програють шахраям".
