Хто став головним постачальником для військової промисловості Росії, — The Economist
Попри всі західні санкції, російська оборонна промисловість процвітає, а виробництво зброї, яка допомагає Москві вести війну проти України, різко зросло з початку повномасштабного вторгнення. Ключовою країною у підтримці російського військово-промислового комплексу став Китай.
Про це свідчить дослідження торговельних даних, яке провів вашингтонський Центр стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), пише The Economist.
Наприклад, станом на початок 2024 року щомісячна спроможність РФ у виготовленні ракет великої дальності, ймовірно, зросла більше ніж удвічі. Таке зростання стало можливим завдяки постачальникам, від яких Росія отримує дефіцитні запчастини, електроніку та обладнання, необхідне для виготовлення зброї.
Британський тижневик зазначає, що зібрати воєдино цей ланцюг поставок складно, адже товари часто продаються через складну мережу підставних компаній. Однак дослідження CSIS доводить, що левову частку «оборонного» імпорту Росія отримує з Китаю.
Китайські фірми постачають до Росії напівпровідники, які мають вирішальне значення для створення різних систем озброєнь. Вони також постачають навігаційне обладнання, деталі для реактивних літаків і більш загальні товари, такі як кулькові підшипники, що використовуються в артилерійських знаряддях та іншому обладнанні.
Дані транзакції свідчать про те, що здебільшого з Китаю Росія імпортує також високоточне прецизійне виробниче обладнання, зокрема верстати з числовим програмним керуванням. У період з березня по липень минулого року з Китаю до Росії щомісяця здійснювалося понад 10 000 транзакцій, пов'язаних з таким обладнанням. Кожен запис може містити кілька товарів, тому реальна кількість поставлених одиниць, ймовірно, набагато вища.
Транзакції також засвідчують, що російський імпорт таких товарів почав зростати після того, як президент Владімір Путін оголосив часткову мобілізацію у вересні 2022 року. Але сплеск поставок з Китаю припав на березень 2023 року, коли Сі Цзіньпін зустрівся з Путіним у Москві.
Китай стверджує, що він дотримується нейтралітету у війні і не постачає зброю. Але експорт цих товарів підтверджує, що він робить набагато більший внесок у військову машину Кремля. Ентоні Блінкен, державний секретар США, вже звинуватив Китай у тому, що він є «основним постачальником» російської «оборонної промислової бази».
The Economist зазначає, що торгівля з Китаєм — не єдина проблема для західних країн, які намагаються стримувати російський ВПК. Попри посилений експортний контроль, у 2023 році Росія все ще отримувала багато компонентів західного виробництва. Наприклад, товари з Франції, Німеччини та Японії потрапляли до Росії через треті країни, такі як Туреччина та Об'єднані Арабські Емірати, які не приєдналися до західних санкцій. Дослідження аналітичного центру Royal United Services Institute, опубліковане в грудні, показало, що компанія Compel, один з провідних російських дистриб'юторів мікроелектроніки, імпортувала величезні обсяги західної мікроелектроніки не лише через Гонконг, а й через Німеччину.
"Забезпечити дотримання суворіших правил непросто. З одного боку, Росія все частіше використовує обладнання нижчого класу, частково через те, що вона вичерпала запаси більш досконалих систем. Це означає, що російські виробники озброєнь шукають технології, які також використовуються в цивільних цілях, потік яких важче обмежити в міжнародних ланцюгах постачання.
Інша складність полягає в тому, що Україна також частково залежить від китайських виробників деяких деталей машин (хоча ці поставки набагато менші за обсягом, аніж поставки Китаю в Росію). Кожен, хто розробляє і впроваджує західні санкції, має враховувати, чи не зашкодять подальші обмеження для деяких китайських фірм також і українським військовим закупівлям", — йдеться у матеріалі.
Видання прогнозує, що виробничий бум у Росії триватиме й надалі. Очікується, що оборонні витрати РФ досягнуть $115 млрд у 2024 році, що на 68% більше, ніж у 2023-му.
"Проте, навіть з допомогою Китаю та інших країн, Росія не зможе продовжувати нарощувати темпи нескінченно довго. Вибухових речовин, необхідних для виробництва артилерійських ракет та інших боєприпасів, не вистачає. У деяких регіонах запаси радянських часів, які росіяни відновлюють, закінчаться протягом наступних кількох років. Тим часом західні країни можуть докласти зусиль, щоб закрити лазівки в нинішніх санкціях — і наростити власні виробничі потужності, щоб допомогти Україні", — підсумовує видання.
