Життя українських біженців у Польщі та Австрії: масштабне дослідження показало значні відмінності

Про це йдеться у комплексному дослідженні, опублікованому в науковому журналі Plos One.

За даними УВКБ ООН, станом на травень 2023 року Польща прийняла понад 1,6 мільйона українських біженців, розподілених по всій країні з особливо високою концентрацією в 12 найбільших містах Польщі. В Австрії національна статистика повідомляє, що станом на січень 2023 року було зареєстровано приблизно 70 000 українських біженців, більшість з яких перебуває у столиці країни Відні.

"Ми хочемо надати емпіричні докази того, чим бенефіціари тимчасового захисту, які проживають у безпосередній близькості від українського кордону, як-от Польща, відрізняються від тих, хто подорожував далі та зараз перебуває в країнах Західної Європи, як-от Австрія", – йдеться у дослідженні.

Аналіз базується на двох перехресних опитуваннях, які збирали дані про українських переміщених осіб, які прибули до Кракова та до Відня.

Дослідники наводять опитування, які підтверджують, що українські біженці – це переважно жінки віком близько 30-х років, що характеризуються високим рівнем освіти.

Онлайн-опитування, проведене в травні 2022 року серед українок в Австрії, виявило, що 72% жінок мають вищу освіту. Біженці мали кваліфікацію для роботи в освіті (21%), фінансах (19%) та адміністративній роботі (16%). Дев'ять із десяти респондентів мають намір знайти роботу в Австрії, хоча обов'язки по догляду можуть ускладнити роботу на повний робочий день. Висока частка опитаних мала соціальні зв’язки в приймаючій країні, переважно друзів (27%) та родину (18%). Крім того, чверть респондентів мали фінансові можливості для оренди власної квартири в Австрії. Лише 30% мали конкретні плани повернутися в Україну протягом наступних місяців.

Щодо даних з Польщі, то майже 60% опитаних біженців хочуть залишитися до кінця війни, тоді як 27% не хочуть повертатися взагалі. 70% респондентів закінчили університет або мають вищу освіту, 31% повідомили про заощадження та 12% перекази від друзів чи родичів в Україні.

Читайте також: У Польщі стрімко зростає кількість реєстрацій українських бізнесів, — дослідження

Результати дослідження

Демографія

Діти, підлітки та жінки працездатного віку складають 89% біженців у Кракові та 82% у Відні. У віденській вибірці разюче висока частка киян (30% проти 16% у краківській).

В обох містах шість із десяти респондентів перебували у стосунках, тобто на момент початку війни були або одружені, або проживали у позашлюбному союзі. Розлучені та неодружені становили 13% та 22%, лише деякі були вдовами. Різниця між країнами стала очевидною щодо батьківства в тому сенсі, що переміщені українці у Відні були більшою мірою бездітними (30% проти 39%). Серед батьків паритетний розподіл був подібним: близько половини мали одну дитину, а 38% мали двох дітей. Батьки мали в середньому 1,6 дитини. Крім того, ще 2% респонденток на момент опитування чекали дитину.

Більшість вказали, що їхній партнер залишився в Україні, лише невелика частина назвала інші країни, а незначна група або не знала, або не надала місцеперебування свого партнера. Респонденти у Відні значно частіше повідомляли про те, що живуть зі своїм чоловіком/партнером у країні перебування, ніж у Кракові (37% проти 20%).

Освіта

Освітній рівень респондентів був надзвичайно високим: приблизно чотири з десяти респондентів у краківській вибірці та п’ять із десяти у віденській вибірці повідомили про наявність ступеня магістра або доктора, крім того, кожен четвертий здобув ступінь бакалавра.

Професійне навчання було більш поширеним серед респондентів у Кракові, ніж у Відні (16% проти 10%). Частка респондентів із середньою або нижчою освітою була вдвічі більшою у Кракові, ніж у Відні (19% проти 9%).

Перегукуючись із високим освітнім рівнем, в обох вибірках яскраво виражено знання іноземних мов. Окрім того факту, що знання російської мови є майже загальним, третина опитаних біженців у Польщі та дві третини в Австрії повідомляють, що розмовляють англійською. Знання мови країни перебування було менш поширеним (Краків: 21% повідомили про знання польської мови; Відень: 15% повідомили про знання німецької мови). Крім того, значна частка (Відень: 18%; Краків: 6%) повідомили про знання інших мов (наприклад, угорської, польської).

Працевлаштування

Більшість жінок-респондентів повідомляють про досвід роботи в якийсь момент у минулому, особливо ті, які прибувають до Відня, де 90% раніше були учасниками ринку праці, порівняно з 84% у Кракові. Більшість також були активними на ринку праці до виїзду з країни: у Кракові 63% респонденток були (само)зайнятими на батьківщині, у Відні – 75%. Попередня самозайнятість є значною і становить 13% у Кракові та 21% у Відні. Догляд за домом і сім’єю – перед виїздом з України – значно частіше повідомлялося серед жінок у Кракові, ніж у Відні (11% проти 7%).

Приблизно кожна друга опитана жінка працювала повний робочий день перед тим, як покинути країну, і що приблизно 32% у Кракові та 20% у Відні зазвичай працювали менш як 20 годин на тиждень, а ще одна незначна група працювала від 20 до 34 годин на тиждень, що відображає обов’язки по догляду за неповнолітніми.

Якщо говорити детальніше, то багато українських біженців були освітянами та медичними працівниками або, зокрема в Австрії, також адміністративними та комерційними менеджерами, а також фахівцями з права, соціальної та культурної сфери. Інші професії, про які частіше повідомляють, включають клерків в Австрії, а також працівників індивідуальних послуг і торгових працівників у Польщі.

Вибір країни перебування

Польща та Австрія значно відрізняються за чисельністю довоєнної української діаспори. У випадку Польщі у 2015–2021 роках прибуло 1,3 мільйона економічних мігрантів, а лише в Кракові станом на кінець 2021 року українське населення становило від 70 до 80 тисяч осіб (близько 10% від усього населення міста). Щодо Австрії, то передвоєнна чисельність українців була дуже невеликою – приблизно 12,7 тис. осіб, більшість із яких проживала у Відні.

Ці відмінності мали певний вплив на рішення опитаних осіб при виборі країни перебування. Для вимушених мігрантів з України, які оселилися в Австрії, основною причиною приїзду були особисті зв’язки: наявність друзів (41%), членів сім’ї (22%) та знайомство з людьми, які допомогли їм знайти роботу (8%). У випадку Польщі особисті контакти також відіграли важливу роль, але меншу, ніж в Австрії: 19% респондентів мали родину, яка проживала там до війни, а ще 19% мали друзів, які залишилися в країні. В категорії відповіді «легше знайти роботу» обрали 7% біженців у Польщі порівняно з 4% в Австрії.

"Роль більш щедрої соціальної підтримки в Австрії, ніж у Польщі, помітна в наших опитуваннях, але її ефект набагато нижчий, ніж очікувалося. Лише 3% респондентів в Австрії вказали, що вони обрали місце призначення через соціальні виплати, а ще 5% стверджували, що високий рівень медичного обслуговування в Австрії відіграв певну роль у цьому аспекті. Цікаво, що і в Польщі, і в Австрії частка респондентів, які випадково обрали країну перебування, однакова: 23% для Кракова та 22% для Відня", – зазначають дослідники.

Наміри повернутися

Частка тих, хто хоче залишитися, була більшою в Австрії (47%), ніж у Польщі (28%). У Польщі навіть 14% зазначили, що можуть повернутися в Україну, навіть якщо війна триватиме, порівняно з лише 6% респондентів в Австрії.

Наміри повернутися нижчі серед осіб із середньою загальною освітою: майже половина з них хочуть назавжди залишитися в країні прибуття, тоді як менше чверті хочуть повернутися, щойно закінчиться війна. Частіше хочуть залишатися ті, хто обрав країну призначення з міркувань працевлаштування (70%). Біженці, які прибули до приймаючої країни випадково, найчастіше не впевнені щодо того, чи залишаться чи виїдуть (50% не мають жодного плану).

Читайте також: Чому Відень? Громадський транспорт і ще чотири фактори, які роблять життя у Відні комфортним

Висновки

Дослідники роблять попередній висновок, що чим далі українські біженці просуваються на Захід, тим більше вони схильні до самовизначення тим нижчими є їхні наміри повернутися.

Загалом респонденти, які проживають у Польщі, з Києва, з нижчими знаннями мови та ті, хто має партнера в Україні, більш схильні повернутися та/або мають намір повернутися раніше, тобто до закінчення війни.

"Готовність залишитися в Кракові, мегаполісі з поглинаючим ринком праці та великою українською діаспорою, значно нижча, ніж готовність залишитися у Відні – набагато багатшому місті, але з відносно невеликим українським населенням.

Ми вважаємо це важливим для подальших досліджень успішної інтеграції та адаптації біженців до місцевих умов, оскільки це може свідчити про те, що підтримка громади в країні призначення не повинна бути вирішальним фактором у формуванні рішення залишитися, рухатися далі чи повернутися. Швидше, видається, що значну роль можуть відіграти умови життя та житла, які в середньому кращі у Відні, ніж у Кракові.

У перших перспектива орендувати власне житло за свою зарплату та/або державні субсидії є вищою, зокрема тому, що українські біженці в Австрії отримують їх безпосередньо – на відміну від Польщі, де державне фінансування отримують приватні особи, які приймають біженців протягом обмеженої кількості днів. Цей висновок має деякі важливі політичні наслідки, оскільки Австрія може стати навіть більш популярним місцем призначення для українських біженців та мігрантів, ніж раніше, враховуючи її зростаючу діаспору та актуальність соціального капіталу", – підсумовують дослідники.

Докладно з дослідженням можна ознайомитися тут.

австрія біженці польща дослідження