Умєров відзвітував про здобутки МОУ. Про що змовчав міністр оборони (ПОГЛЯД)
Міністерство оборони прозвітувало за перші 100 днів роботи під новим керівництвом. Були озвучені такі досягнення: нові технології, прозорі закупівлі, цифровізація, рекрутинг та виробництво озброєння.
Ексзаступник міністра оборони України, засновник "Повернись живим" і Ukrainian witness Віталій Дейнега у колонці для УП проаналізував звіт МОУ, наголосивши, що в таких звітах найважливіше не те, про що кажуть, а те, про що мовчать.
Texty.org.ua публікують фрагмент колонки у вигляді прямої мови, де Дейнега перераховує недоопрацювання міністерства оборони.
Ну а тепер давайте подивимось, чого серед цих пунктів нема. Мені одразу впадає в око відсутність міжнародки. Сумніви, що по цьому напрямку є результати, закрадалися ще раніше, коли почали з'являтися дописи про міжнародні зустрічі міністра.
З одного боку, велика кількість дописів про прохідні зустрічі, про які раніше не писали навіть заступники (бо це звичайна рутина). З іншого – дописи про зустрічі в форматі Rammstein. В обох випадках доволі мало конкретики й деталізації: зустрілись, поговорили, потисли руки. І ось це уже дуже тривожно.
Річ у тім, що міжнародка в чомусь схожа на каток: його дуже важко розігнати, і він погано повертає, але останнє – вже не його проблема.
У міжнародного "катка" є ще одна особливість – якщо він зупиниться, то розігнати його повторно буде вже вкрай важко.
За час повномасштабної війни ми отримали від партнерів зброю, про яку не могли навіть мріяти. Часто отримували її в способи, в які жодна країна світу не отримувала до нас (з максимальним прогином правил і процедур країн, що її надавали).
Читайте також: Російське ІПСО проти Резнікова. Як тисячі ботів у TikTok створювали фейки про корупцію в уряді України – розслідування
За цим результатом стояла інституція з людей, стосунків і процесів, яка принесла нам HIMARS, Patriot, ATACMS, Abrams та безліч всього. Спільні зусилля президента, МО, МЗС та інших давали цей результат.
По цьому треку було багато доволі конкретних новин від Міноборони. Більше це не так, хоча цікавих нам позицій дуже багато: танки, бойові машини, амуніція, гелікоптери та ті самі F-16, але новіших модифікацій (і вся зброя на них). Це все те, що ми не потягнемо за кошти власного бюджету, а частину нам навіть ще не погоджувались дати.
Після 100 днів відповідного заступника так і немає, а департамент курує інший, який погано володіє англійською і не має жодного досвіду в міжнародці
Двоє ключових людей на цьому напрямку (заступник міністра та очільник відповідного департаменту) звільнились на місяць раніше за попереднього міністра. Після ста днів відповідного заступника так і немає, а департамент курує інший, який погано володіє англійською і не має жодного досвіду в міжнародці.
І ось це максимально тривожно. Бо, нагадаю, що воюємо ми не за свої гроші, а за гроші партнерів. І те, що та сама ІТ-коаліція, яка мала б уможливити розбудову цифрової інфраструктури, подає вкрай слабкі ознаки життя (хоча мала потенціал у сотні мільйонів доларів обладнанням і ПЗ) – ще раз підтверджує ці побоювання.
Бо міжнародка – це каток. Якщо він сповільнюється – ми у великій халепі.
Що стосується лідерства МО в секторі нацбезпеки, то з цим теж все виглядає не дуже.
Не схоже, що новий міністр набрав авторитету, щоб координувати Генштаб, СБУ, ГУР
Не схоже, що новий міністр набрав авторитету, щоб координувати Генштаб, СБУ, ГУР, та здатен здійснювати справжній цивільно-демократичний контроль над Збройними силами. В результаті ми маємо місиво з інституцій та розмитих повноважень. Врешті часто Мінцифри стає важливішим за Міноборони (і якимось чином починає брати участь у будівництві фортифікацій), а Держспецзв'язку – за Генштаб (і проводить майже всі закупівлі дронів).
Читайте також: Дружина та діти у США, дохід у 4,6 млн грн. Що показала декларація міністра оборони Умєрова
Відсутність суб'єктності створює вакуум влади, який дуже активно заповнюється іншими гравцями, поглиблюючи деградацію інституцій. За окремі досягнення Міноборони часто звітують інші відомства, забираючи в Умєрова реальні і вигадані здобутки. І я чомусь не певен, що вони так само сміливо візьмуть на себе відповідальність за невдачі.
Боротьба з корупцією – трек, про який міністр каже доволі часто, теж залишає питання.
Ще на початку каденції новому міністру особисто повідомили про очільників підрозділів, які завалили (або саботували) поліграф, займаються кришуванням ухилянтів, переховуванням людей від карних справ нібито в ЗСУ та будівництвом собі "свічних заводиків" за державні гроші під шумок війни. За ці 100 днів їхні позиції тільки посилились, а Міністерство не здатне продемонструвати суб'єктність навіть щодо себе самого.
Є ознаки того, що окремі підрозділи в ЗСУ та і в самому МО явно вибирають, де слухатись міністра, а де водити за ніс
Є ознаки того, що окремі підрозділи в ЗСУ та і в самому МО явно вибирають, де слухатись міністра, а де водити за ніс і продовжувати вести свою політику. Це внутрішні проблеми міністерства, які бажано закривати тихо і без скандалів, щоб не нашкодити нам усім.
Поки ці проблеми мають ознаки поглиблення. Частина даних тієї ж Головної інспекції засекречена, але там багато цікавого щодо процесів, інтересів і персоналій. І дивно, що міністр не звертає на це увагу, декларуючи боротьбу з корупцією. Після моєї минулої колонки з'явилося кілька позитивних сигналів з Держспецзв'язку. Сподіваюсь, що тут буде так само.
Що стосується війни та дуже непростого року, який на нас чекає, категорично не вистачило відповідей на питання про мобілізацію, стратегію щодо дронів, реальну цифровізацію і суб'єктність у питаннях цифри та міжнародки, міжнародки й ще раз міжнародки.
Сто днів – це ще замалий термін, щоб робити висновки. Хоча відсутність заступника з міжнародної політики, а також ознаки низької внутрішньої (від ЗСУ та частини власних підрозділів) та зовнішньої (від Мінцифри та не тільки) суб'єктності наводять на погані думки.
Дуже хочеться в наступних звітах прочитати про значно конкретніші результати роботи з партнерами, здобуття цифрової автономії від правил Держспецзв'язку, лідерства в питаннях дронів, мобілізації, звільнення корумпованого персоналу та, найголовніше, реального цивільно-демократичного контролю над ЗСУ і лідерства в секторі оборони.
