Українські виробники здатні самотужки закрити потребу ЗСУ в бронетехніці, — Бельбас

Директор "Української бронетехніки" Владислав Бельбас в інтерв'ю ЕП розповів про те, як влаштована робота найбільшого приватного виробника озброєння в Україні. Texty.org.ua публікують фрагмент розмови, де Бельбас наводить конкретні цифри й інформацію щодо виробництва зброї та боєприпасів.

Владислав Бельбас. Фото: "Українська бронетехніка"
Владислав Бельбас. Фото: "Українська бронетехніка"

— Ваш головний продукт – бронемашина "Новатор". Скільки їх вироблено?

— Декілька сотень. Зараз ми серйозно нарощуємо виробництво. З державних відомств у нас не замовляє хіба що Прикордонна служба. Всі інші відомства купують і дуже задоволені. За місяць ми виробляємо стільки, скільки раніше робили за рік. Нещодавно ми представили "Новатор-2", який здатен перевозити екіпаж з десятьох військових. Сподіваємось, через кілька місяців уже будемо їх постачати Міноборони.

— На фронті зараз більше українських бронемашин чи іноземних?

— Іноземних значно більше. 

— "Українська бронетехніка" та НВО "Практика" (виробник машин "Козак) здатні самотужки закрити потребу ЗСУ в бронемашинах?

— Абсолютно здатні. Наша машина коштує на 20-30% дешевше від іноземних конкурентів. Виводити сьогодні гроші за кордон, купуючи аналогічні дорожчі машини, недалекоглядно.

У Генштабу та Міноборони сьогодні існує дещо неправильне сприйняття західної технічної підтримки. Техніку нам купують західні уряди, а не компанії. Але західні виробники цим користуються. Вони приходять в Україну і кажуть: ми вам передали 200 машин безкоштовно, тепер ще й купіть у нас за гроші.

Хоча це взагалі необов’язково. За умови довгострокового замовлення українські виробники здатні покрити потребу в бронемашинах самотужки.

— Як досвід бойових дій вплинув на конструкцію "Новатора"?

— Наші машини на фронті вже 8 років, тож з початку вторгнення кардинально нічого не змінилось. Єдине, зараз є тенденція на полегшення. Машину можна знищити з ПТРК так само як будь-яку іншу бронетехніку, тому робити її 20-тонною немає сенсу. Скоріше, вона має пересуватися швидше, щоб по ній взагалі не могли влучити.

Бронемашина "Новатор". Фото: "Українська бронетехніка"
Бронемашина "Новатор". Фото: "Українська бронетехніка"

— Як будете захищати "Новатор" від FPV-дронів?

— Дуже просто – купольні системи радіоелектронної боротьби. У нас в асоціацію якраз прийняли компанію "Квертус", яка розробляє такі індивідуальні системи РЕБ. Вони відносно недорогі.

— Наскільки "Новатор" є українською машиною, і наскільки складається з імпортних компонентів?

— Я думаю, десь 50 на 50. Це високий показник.

— Україна поки що не виробляє власні броньовані машини піхоти (БМП). Ви будете брати участь у виробництві?

— Зараз ми опрацьовуємо можливість локалізації БМП ASCOD, за ліцензією. Це машина, яку колись розробили на замовлення кількох держав Євросоюзу. Поки що має бути закупівля тестової партії, а потім почнуться перемовини про локалізацію виробництва. Конкурентом у цьому сегменті виступає шведська CV-90, які ми отримали як допомогу. Але її виробництво в Україні не розглядається.

— Перед вторгненням росіян ви закінчили випробування 120-міліметрового міномета і запустили його в серійне виробництво. Наскільки він український продукт?

— У нашому мінометі все українське, окрім НАТОвського прицілу – його ми імпортуємо. Зараз ми повністю закриваємо потребу Міноборони та ще й додатково постачаємо їх благодійним фондам та військовим частинам. Можна сказати, щодо цих мінометів ми досягли піка виробничої потужності.

— "Українська бронетехніка" виробляє й снаряди. Це дуже складно. Звідки у вас обладнання та компетенція?

— Виробництва боєприпасів в Україні не було з моменту розпаду СРСР. Навіть у радянські часи ми випускали лише окремі компоненти, які постачали в Росію. Коли постало питання власного виробництва снарядів, Україна не мала ані порохів, ані металообробки, ані спорядження для вибухових речовин.

Довелося збирати ланцюг по компетенціях. Одна державна компанія робить спорядження, ми займаємось металообробкою. Щось докупаємо на світовому ринку. Зараз українських компонентів у наших снарядах близько 30%.

Проте наростити власний випуск снарядів швидко не вийде. Обладнання для виробництва боєприпасів потрібно чекати два роки, якщо робити все по-правильному.

— Яке найвужче місце у виробництві боєприпасів?

— Хімія. В Україні немає виробництва порохів, і будувати такий завод недоцільно під час війни. Порох любить вибухати. Щойно такий завод з’явиться, росіяни його зруйнують.

— Які виробничі плани на 2024-й рік?

— Закріпитись як основний український виробник боєприпасів для мінометів, розширити лінійку калібрів. Значно розширити виробництво машин "Новатор", запустити оновлену машину "Варта". Сподіваюсь, вийде у серію система ППО, у виробництві якої ми беремо участь.

Великі надії покладаємо на САУ "Богдана". Сподіваюсь, що вийдемо на виробництво 10 кабін на місяць.

Читайте також: ЗСУ отримали модернізовані САУ "Богдана" з досилачем боєприпасів (ФОТО)

— Мінстратегпром та Міноборони обіцяють у 2024 році кратне зростання виробництва зброї. Чи стане це реальністю?

— Це стане реальністю. Зараз реалізуються інвестиційні програми, які започатковані ще 2022 року. Будівництво будь-якого заводу або лінії – це 1,5 року. Ми зараз на етапі розгону. Однак цей розгін можна нівелювати Держаудитслужбою або іншою фігнею.

— Окрім економічної вигоди, чому ЗСУ потрібна саме українська зброя?

— Україні потрібно скорочувати логістичне плече для ремонту техніки. Її треба ремонтувати на передньому краї, за 100 кілометрів від лінії фронту, а не возити в Польщу: три дні в одну сторону, місяць на ремонті, три дні в іншу сторону. Ми багато привозили західної техніки і знаємо про терміни її ремонту.

Це не те, що потрібно нам для перемоги. Нам треба насичуватись запасними частинами, навчати людей обслуговування та постійно підтримувати нашу техніку в боєздатному стані з коротким логістичним плечем. І розвивати те, що ми можемо робити. Тоді воно дасть свій результат.

Читайте також: Чи реально виробити обіцяні Зеленським мільйон дронів: розбір з цифрами

українська бронетехніка виробництво зброї потреби війська впк

Знак гривні
Знак гривні