Українська армія потребує новобранців, у влади попереду важкі рішення, — The Economist
Росія зазнає величезних втрат, але має перевагу в живій силі. Тим часом Україна стикається з проблемою набору до війська, пише The Economist.
"Україна відчайдушно намагається закрити свою лінію фронту від нових російських атак. Жодна армія не дає новобранцям гарантій щодо того, де вони будуть розгорнуті, не кажучи вже про воєнний час, а штурмові бригади є одними з найбільш відчайдушних підрозділів. Але те, що юристи називають "лотереєю з розгортанням", ускладнює процес набору", − йдеться у статті.
Видання зазначає, що армійське керівництво намагається заповнити місця охочими. Деякі з них вдаються до призовних рейдів у спортзалах і торгових центрах. Мало хто з тих, хто записався таким чином, стає хорошим солдатом. "Ми бачимо 45−47-річних. Вони задихаються, коли добираються до лінії фронту", − заявив виданню неназваний старший офіцер.
Усвідомлюючи цю проблему, у вересні Міністерство оборони України розпочало роботу над новою мобілізаційною стратегією. Речник МОУ Ілларіон Павлюк каже, що частково проблема полягає в успіхах армії: багато громадян більше не сприймають війну в екзистенційних термінах, як це було одразу після російського вторгнення в лютому 2022 року. "Дехто помилково вважає, що є хтось інший, хто може зробити цю роботу за них", − каже він.
Зазначається, що реформи спрямовані на те, щоб дати тим, хто вагається, більший вибір: нові співробітники можуть, більшою чи меншою мірою, записатися на конкретну посаду. Новий цифровий реєстр покращить розуміння міністерством кадрових ресурсів України. З'явиться чіткіша система відпочинку та ротацій. Зрештою, добровольці будуть мобілізовані на певний період, а не безстроково, як це відбувається зараз.
Є кілька прикладів успішних кампаній з набору в окремі підрозділи, пише The Economist. 3-я штурмова бригада, створена через дев'ять місяців після початку війни як спецпідрозділ, є, мабуть, найпомітнішою. Бригада славиться компетентним командуванням, гарним оснащенням і низьким рівнем відтоку особового складу. Новобранці, як правило, проходять кількамісячну підготовку, на відміну від стандартного місячного терміну.
"Росія також має труднощі з мобілізацією необхідної кількості людей. Її тактика кидання величезної кількості людей на позиції, що обороняються, часто без належного спорядження, може призвести до щоденних втрат до 1000 осіб. Але фундаментальні фактори вказують на те, що перед Україною стоїть гігантський виклик. Маючи приблизно в чотири рази більшу кількість потенційних солдатів, Росія в довгостроковій перспективі має перевагу. В її в'язницях і найбідніших районах призов до армії виглядає раціональним", − йдеться у публікації.
Водночас, пише The Economist, критики говорять про те, що влада лише "удає, що мобілізується". Полковник у відставці Віктор Кевлюк, який керував реалізацією мобілізаційної політики на заході країни з 2014 року, каже, що Україна ризикує потрапити в пастку. На його думку, Росія посилить мобілізацію після завершення президентських виборів у березні. З ним погоджується і ГУР.
Володимир Путін вже підписав указ про збільшення чисельності російських збройних сил на 170 000 осіб. Полковник Кевлюк стверджує, що Україна має відповісти загальнонаціональною мобілізацією промисловості, уряду і ресурсів. Він вважає, що часто занепадницький спосіб життя тих, хто насолоджується безпекою в Києві, має змінитися. "Зараз не час для імпортного копченого лосося".
Видання вказує, що протягом усієї війни президент Володимир Зеленський чинив опір максималістським закликам своїх військових щодо набору до війська. Наприклад, його вищий генералітет наполягав на зниженні віку, з якого можуть бути мобілізовані особи, які не є резервістами, що наразі становить 27 років. Інші запропонували суворіше виконувати мобілізаційні закони.
The Economist пише, що президент відступив частково з політичних міркувань: він не хоче надмірно дратувати населення. Але паном Зеленським також керують і більш благородні міркування. "Зеленський хоче вчинити правильно щодо українців, − каже високопоставлене джерело в уряді. − Він не хоче бути диктатором".
Попереду важкі рішення. Для полковника Кевлюка армія − це звір, якого треба годувати: "У нас немає іншого вибору, окрім як бути кровожерливими", − каже він. Але деякі чиновники віддають перевагу більш консенсусному підходу. Високопоставлене джерело прогнозує медіакампанії, що пропагують національну жертовність і попереджають, що Росія продовжує становити екзистенційну загрозу. "Якщо ми програємо, це буде погано для всіх нас", − наголошує він.
Завдання полягає в тому, щоб переконати потенційних рекрутів. "Диригент", один з чоловіків, відряджених до підрозділу на Донбасі, каже, що він готовий служити своїй країні, "але тільки так, як може бути корисним". Тим часом він "24/7" намагається домогтися, щоб його перевели подалі від штурмових груп. "Не можна просто так списувати людські життя", − каже він.
