Вирощують агента 10, 20 років. Як росіяни вербують політиків і науковців на Заході

Я спеціалізувалася на цій темі в часи, коли нею ніхто не цікавився. Мені казали, що я зациклилася на холодній війні.

Шредер

Яка найуспішніша операція російської розвідки в Європі? Це співпраця з цілими політичними партіями й "вирощування" визначних глав уряду. Найбільший успіх — канцлер Німеччини Ґергард Шредер.

Звичний для російської розвідки метод — шукати політиків, "вирощувати" їх і допомагати здобувати владу в Європі. У цьому немає нічого нового.

Я думаю, вони дуже рано помітили особистість Шредера й потенціал для використання. Гадаю, коли той був ще студентом. Саме вони відчинили Шредеру двері в політику. Шредер був схильний до співпраці з Радянським Союзом, не приховував, що мав відразу до всього американського. Це не залишилося непоміченим.

Є спеціальні способи вербування таких людей. Ця операція може вважатися успішною, бо Шредера обрали німецьким канцлером.

Решта завербованих політиків була легкою здобиччю для тих, хто випустився зі школи КДБ.

Академічні кола

Росіяни часто використовують посередників, які можуть навіть не мати жодних зв’язків із країною, де живе потенційний агент. Крім політиків вони вишуковують кандидатів в академічних колах. Якщо російські спецслужби бачать потенціал у завербованій людині, зв’язують її з іншими агентами. Якщо особа легко налагоджує контакти й знаходить спільну мову, то вона може собі таким чином побудувати кар’єру.

Академічне коло — це дуже цікавий приклад. Особливо коли побудова кар’єри ґрунтується лише на наявності доступу до певних кіл або до якоїсь інформації. І я можу навести конкретний приклад.

Є професори, для яких були відчинені всі двері лише завдяки тому, що вони танцювали під дудку російських спецслужб

Є професори, які потрапляли у високі кола й для яких були відчинені всі двері лише завдяки тому, що вони танцювали під дудку російських спецслужб. Росіяни обирають людей із провінції, людей, які не мають доступу до впливових кіл, не поліглотів, часто без реального досвіду у сфері, яку вони вивчають. І тут починаються психологічні маніпуляції. Російським шпигунам потрібно знаходити саме вразливих людей, часто із нарцисичним складом розуму, соціальними комплексами тощо.

Повернімося до нашого провінційного професора, якого несподівано запрошують поспілкуватися з російським міністром. Доти в нього зовсім не було практичного досвіду у сфері міжнародних відносин, він ніколи не проживав на території Росії, взагалі не мав жодних зв’язків із Росією в минулому. Це така Terra Incognita для нього.

Обробка

І тут спецслужби починають своє ідеологічне програмування. Не хочу називати це промивкою мізків, але людину без досвіду проживання в Росії значно легше завербувати.

Спецслужби кажуть: “Ти дуже особливий. Ти розумієш нас (тобто росіян. — Ред.) набагато краще, ніж будь-хто інший”.

Спецслужби працюють з его людини

Вони працюють з его людини. Дають своїм агентам змогу почуватися особливими, обраними. І завжди звучатимуть фрази на кшталт: “Ви більш збалансована людина. Не підлягаєте ідеологічній промивці”.

Часто росіяни вдаються до методу балування, тобто кажуть людині те, що вона хоче почути. Наприклад: “Знаєте, дуже рідко можна зустріти людину, яка так добре володіє предметом. І ви зовсім не промиті ідеологічно. Якщо вам потрібен доступ до чогось, ми готові його надати”.

А далі, до речі, свіжоспеченого російського агента можуть викрити інші спецслужби. Адже дуже підозріло, якщо звичайного професора раптом відряджають на якусь конференцію в п'ятизірковий готель у Греції. Та ще й летить він першим класом.

Такі події мають чіткий російський слід, бо нагадують всіяну цукерками стежку (Honey Trap), на якій із кожним кроком ти отримуєш якісь солодощі.

В інших історіях спецслужби йдуть навіть далі. Вони створюють для, скажімо, стажистів чи інтернів, які працюють у міжнародній організації й мають справу з росіянами, фальшиві перешкоди. Якщо людина легко їх долає, то цього стажиста, можливо, завербували російські спецслужби.

Компромат і шантаж трапляються дуже рідко.

Російські спецслужби не вербують протягом одного чи двох років і потім не кидають цю людину. Ні, вони часто можуть працювати з людиною й 20 років. Ми знаємо приклади, коли вербували роками, починаючи з 1970-х, 1980-х.

Повне інтерв'ю, у якому також порушено питання слабкості німецької розвідки й контррозвідки, дивіться нижче у відео (англійською, але можна увімкнути українські субтитри).

спецслужби рф агенти впливу агенти рф корисні ідіоти