"Допоміг під час жорсткого штурму Авдіївки". Як працює безпілотник "Лелека-100" на фронті

Один з підрозділів авіарозвідки окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха, який виконує завдання на Авдіївському напрямку, розповів АрміяInform про специфіку застосування БПЛА «Лелека-100». ТЕКСТИ обрали найважливіше з розмови.

Фото: АрміяInform
Фото: АрміяInform

За словами військових, «Лелека-100» може якісно виконувати завдання з аеророзвідки в тилу ворога на відстані кількох десятків кілометрів від лінії фронту. Він також непогано захищений від впливу російських комплексів РЕБ, що дозволяє працювати безпосередньо над позиціями окупантів вдень та вночі.

"До речі, саме ця впевненість у бойових якостях нашої машини дозволила вчасно виявити російську підготовку до першого жорсткого штурму Авдіївки 10 жовтня. Ми змогли заздалегідь виявити російські колони, що формувалися в тимчасово окупованому Донецьку", — наголошує командир підрозділу Артем.

Аеророзвідники кажуть, що тоді порахувати ворожу техніку було важко. Колони, що складалися в середньому з 7–10 машин, постійно рухалися у різних напрямках, але більшість з них так і залишилися обгорілими купами заліза в степах навколо міста.

"Зазвичай нам вдається виявити 1-2 одиниці техніки за добу, але коли відбувався штурм виявлені цілі рахували десятками, — розповідає старший оператор Артем. — Наше завдання виявити ворога якомога раніше та передати координати цілей командиру. Далі їх супроводжуватимуть інші БПЛА, які й будуть здійснювати безпосереднє корегування вогню артилерії чи дронів «камікадзе» або знищувати їх шляхом скидання спеціальних боєприпасів. Завдяки нашій роботі в побратимів завжди є час на те, щоб добре підготуватися до підходу росіян. Під час загострення ситуації, якщо дозволяє погода, ми перебуваємо в небі 24/7".

Командир підрозділу розповідає, що запускають «Лелеку» за допомогою катапульти, а повертають на землю на парашуті. Оператор має добре орієнтуватися на місцевості в районі роботи, щоб правильно вивести її на необхідну точку, а потім повернути назад.

Велику роль грає метеообстановка в районі. Наприклад, низькі хмари змусять працювати на меншій висоті, що підвищує ризик виявлення апарата візуально та його збиття зі стрілецької зброї. Своєю чергою зустрічний вітер під час повернення може трохи збільшити час польоту, й тут необхідно правильно розрахувати запас батареї, щоб вистачило на повернення додому.  

Інфографіка: mil.in.ua
Інфографіка: mil.in.ua

Нагадаємо, у середині жовтня фонд “Повернись живим” передав бійцям Головного управління розвідки шість розвідувальних безпілотників “Лелека-100”. Разом з кожним літаком благодійники також передали комплекти для збільшення часу знаходження БпЛА у повітрі. Це модернізація, яка передбачає збільшення часу на виконання бойової задачі майже втричі.

українські дрони БПЛА Лелека війна дронів аеророзвідка

Знак гривні
Знак гривні