Величезний вербовий ліс. Науковці здивовані тим, що побачили на місці Каховського водосховища (ФОТО)
Провідна наукова співробітниця Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного Анна Куземко і професор Херсонського державного університету Олександр Ходосовцев розповіли LB.ua про побачене на території колишнього водосховища там, де воно прилягає до Національного природного парку «Кам’янська Січ». ТЕКСТИ публікують ключові висновки науковців.
Біологи уперше потрапили на дно водосховища через кілька тижнів після підриву Каховської греблі. Та експедиція стала відправною точкою для дослідження процесів на осушених територіях. Наприкінці жовтня команда вчених повернулася, аби зафіксувати зміни й нову стадію розвитку екосистем.
Море вербових заростей
Науковці кажуть про формування трьох-чотирьох біотопів на трьох досліджуваних ділянках, які заклали ще влітку у різних локаціях. Найбільшою несподіванкою для них стало зелене море вербових заростей: верба фактично йшла за водою.
"Ще в червні, після першої експедиції, ми зрозуміли: гіпотезу про спустелювання і пилові бурі можна відкидати. Природа сама справлялася з тими викликами. Але залишалася небезпека, що на території переважатимуть інвазійні види, бо ділянка відкрита, часто в оточенні антропогенних ландшафтів. І спочатку ми серед побачених видів рослин фіксували в основному інвазійні", – розповідає Олександр Ходосовцев.
"Я поки що не можу сказати, що наше передбачення про поширення інвазійних видів не здійснилося на 100%. А втім, сталося інакше, ніж ми очікували, – продовжує Анна Куземко. – Загалом цього разу ми зафіксували на трьох ділянках до 65 видів рослин. У червні їх можна було перерахувати по пальцях рук. Я думаю, це просто колосальна цифра. Ми й справді не думали, що всього буде так багато. Звісно, серед цих видів є чужорідні — за дуже попередньою оцінкою, їх четверта частина. Точне співвідношення ми ще аналізуватимемо".
За словами науковиці, домінантною виявилася верба. Одразу виникло питання, чи це аборигенний вид.
"Найімовірніше, це гібрид нашої верби білої і чужорідної верби ламкої. Він витісняє вербу білу на Дніпрі. З іншого боку, ми не можемо казати, що цей вид інвазійний. Бо він не поводиться, скажімо, як амброзія, робінія, клен американський. Це просто вид, який заміщає один дуже генетично близький аборигенний і формує оці заплавні ліси.
Ну і серед цих заростей верби трапляються сіянці як інвазійних видів, так і місцевих, характерних для таких водно-болотних територій. Ближче до берегів, де верба не така висока і не така щільна, є кілька видів щавлю, череда, осот — десь до 20 видів на ділянку. І навпаки, де верба висока і густа, в її заростях можна знайти лише поодинокі, випадкові сіянці", – розповідає Куземко.
Шалений приріст
Біологиня пояснює, що у пануванні верби велику роль зіграв час, коли була підірвана Каховська ГЕС. Вербового насіння на той момент було найбільше, цей пух плавав на поверхні. Вода пішла, і велика його кількість упала на родючий вологий ґрунт і проросла.
На відвіданих ділянках верби займають близько 40–50% площі. Вони закріпилися там, де немає відкладів дрейсени, і настільки щільні, що через них важко продиратися. При цьому найвища рослина із заміряних була на понад три метри.
"Це дивовижно, що такий шалений приріст відбувся лише за чотири місяці. Думаю, на це вплинули кілька факторів. По-перше, оцей ґрунт, він дуже родючий. По-друге, насіння проросло вкрай тісно. Це спонукало рослини тягнутися до сонця, конкурувати між собою. І дуже добре, що ми приїхали саме на кінець вегетаційного сезону і змогли зафіксувати максимальний приріст біомаси.
Натомість заростей інвазійних рослин не побачили. Можливо, сформоване насіння пошириться на решті відкритих ділянок. Але це вже буде наступного року. У будь-якому разі йому важко буде проникнути в ті щільні зарості верби", – кажуть науковці.
Збагатити ґрунт
Вербові зарості за всіма ознаками можна вважати піонерними угрупованнями. З’явилася ніша, і хтось захопив її першим. Піонерні угруповання зазвичай змінюють інші види. Така їхня доля — померти, збагативши ґрунт поживними речовинами.
«Але я думаю, що верба, якщо не станеться чогось екстраординарного, має все одно залишитися. Нас запитують, чи можна вже казати, що формується ліс. Насправді це було б дуже класно, оскільки заплавні вербово-тополеві ліси — це біотоп з 4-ї резолюції Бернської конвенції, його охороняють на рівні всієї Європи. Це якраз той мільярд дерев, які намагаються в нас посадити, а він тут уже росте.
І якщо буде достатньо вологи, то мені здається, там усе ж утворюватиметься заплавний ліс — те, що ми звикли бачити навколо річок. Трав’яний покрив таких природних вербових лісів зазвичай формується з лучних і водно-болотних рослин. Частина з них уже є, і, напевно, далі їх буде більше. Але це трапиться, якщо з'являться оці вікна, коли вимруть слабші верби. Вони дозволять заселитися там іншим рослинам. Чи буде саме так, побачимо», — пояснює Анна Куземко.
У будь-якому разі хтось переможе, а хтось загине — це природний процес. Тим паче, що зараз велика частина верб вкрита іржастим грибом.
Розвиток подій залежатиме від багатьох умов: якими будуть осінь, зима, сніговий покрив, наскільки вологою виявиться весна, чи буде водопілля і яким.
