Україна вступає в нову фазу контрнаступу на півдні. Їй терміново потрібно більше зброї, – CEPA
Україна взяла оперативну паузу на південному фронті та передислоковує війська і ресурси, частково з обережності, враховуючи нинішню бюджетну безвихідь щодо подальшої допомоги Україні з боку США.
Про це пише старший науковий співробітник CEPA Ніко Ланге.
Експерт зазначає, що після отримання ATACMS Україна нарешті може використовувати високоточну зброю, яка дозволяє уражати всі російські пункти управління, логістичні вузли, склади та аеродроми між лінією фронту та Азовським морем в межах української досяжності.
Здобутки контрнаступу
"Всупереч прогнозам про приреченість, український контрнаступ може претендувати на важливі здобутки. Сили оборони України подолали добре укріплені російські оборонні позиції й послабили російський наступальний потенціал на сході, оскільки Росія була змушена перекинути підкріплення на південь.
Ліквідувавши радари, засоби протиповітряної оборони й російські кораблі на західному березі Криму, Україна гарантувала безпеку суднам, які виходять з портів Одеси у межах нового зернового коридору, й розширила свої оперативні можливості.
Тим часом українські війська перетнули Дніпро у двох точках, на північний схід від Херсона і на захід від Нової Каховки, щоб завдати ударів по російських артилерійських позиціях. Наразі залишається відкритим питання, чи може з цього виникнути плацдарм і новий вектор наступу", – пише Ланге.
Аналітик наголошує, що ключовою проблемою залишається російська перевага в повітрі вздовж лінії фронту. Росія щодня здійснює авіаудари та атаки з безпілотників поблизу лінії фронту, тоді як Україна намагається протистояти літакам і вертольотам безпосередньо.
Росія також дедалі частіше використовує дешево переобладнані планерні бомби, керовані за допомогою супутникової навігації Глонасс. Безпілотники-камікадзе "Ланцет" і керовані бомби стають дешевими інструментами, які Росія використовує по всьому фронту.
Тим часом Росія розпочала масовані атаки на Авдіївку як з північного, так і з південного заходу. Здійснивши найбільший за останні місяці наступ, Росія, вочевидь, прагне за будь-яку ціну повернути собі ініціативу і, в ідеалі, прибрати до рук міську територію для зимівлі своїх військ.
Що потрібно Україні
"Кремлівське командування веде цей наступ у радянському стилі, не зважаючи на власну техніку та війська. Знищені цілі колони російських бойових машин піхоти, бронетранспортерів і бойових танків. Російські військові блогери та відео з поля бою свідчать про величезні втрати.
Попри це, російське командування продовжує кидати в бій нові хвилі техніки й солдатів, але поки що без значних результатів", – йдеться у статті.
Експерт вказує, що Україна продовжує потребувати великої кількості артилерійських боєприпасів, які будуть доступні лише за умови збільшення виробничих потужностей в Європі та Україні. Також гострою є потреба в мінометах і снарядах до них.
"Україна потребує постійних постачань високоточної зброї великої дальності, включно з ATACMS в додаткових варіантах з моноблочними боєголовками, німецькі ракети "Таурус" та малогабаритні високоточні боєприпаси GLSDB.
Також потрібно більше систем протиповітряної оборони та боєприпасів для ППО. Тут також давно назріла необхідність збільшення виробничих потужностей. "Стабільних" поставок невеликими партіями замало.
Україна потребує все більших і кращих засобів радіоелектронної боротьби, щоб глушити безпілотники і боєприпаси, керовані за допомогою системи Глонасс. Тут партнери повинні діяти швидко, а також надавати більше засобів проти потужних російських перешкод", – пише Ланге.
Збільшення виробництва
Аналітик наголошує, що спільне промислове виробництво і швидке збільшення можливостей технічного обслуговування і ремонту в Україні – це правильний шлях. Водночас європейці, зокрема, маючи європейські й національні річні зобов'язання щодо закупівель, мають нарешті використати потенціал своєї промисловості для виробництва боєприпасів і озброєнь.
"Україна занепокоєна скороченням постачання зі США через бюджетну блокаду в Палаті представників. Наразі це радше політичне питання, ніж військове – між підтримкою Ізраїлю та України з боку США немає значного ресурсного конфлікту.
Тим часом європейці мають вжити серйозних і послідовних заходів проти ухилення від санкцій з боку європейських компаній, які сприяють виробництву зброї в Росії.
Путін перевів російську економіку і суспільство в режим перманентної війни. Відповіддю має стати збільшення українського та європейського виробництва зброї та боєприпасів, а також довгострокові зобов'язання щодо військової допомоги та безпеки для України", – підсумовує Ніко Ланге.
