Загибель найбільшого у Східній Європі поголівʼя червонокнижних осетрів. Власник акваферми провів власне розслідування і підозрює відомий агрохолдинг
На початку жовтня в Ладижинському водосховищі на Вінниччині відбувся мор риби. В результаті загинуло 9 т червонокнижних осетрів на аквафермі Ukrainian Caviar Berry. Ми вже втратили потенціал поголівʼя осетрових на Дніпровському осетровому заводі імені С.Т. Артющика через теракт на Каховській ГЕС. Але якщо з ситуацією на Херсонщині винні окупанти, то на Вінниччині — це результат безкарності та свавілля українського бізнесу.
Таку версію обстоює власник підприємства, пише аграрний сайт Kurkul.
Риба загинула в конвульсіях
Ферма Ukrainian Caviar Berry до початку жовтня мала найбільше поголівʼя у Східній Європі червонокнижних риб — азовських осетрів, які давали чорну ікру. Засновник компанії Олександр Корх займається осетрами понад 10 років і пройшов зі своїми рибами нелегкий шлях — евакуацію з Азовсталі, пошук нової водойми, ворожі обстріли та викрадення риби.
Останні шість років він розводив рибу на території Ладижинського водосховища на Вінниччині. Олександр розповідає, що в останній тиждень вересня рівень кисню у водах водосховища різко знизився. Така ситуація стається не вперше. 2 жовтня о 17.00 рівень кисню був на рівні 2,8%, а вже о 19:00 — різко знизився до 0,7%, і до півночі вся риба загинула в конвульсіях.
За фактом мору прокуратура відкрила кримінальну справу і внесли її в ЄРДР
«Зараз вони присвоять нам статус потерпілих і будуть шукати винних. Але я думаю, що не знайдуть», — переконаний Олександр Корх.
Власне розслідування
Маючи малі надії на держустанови, Олександр Корх вирішив провести власне дослідження. Він віддав зразки риби та води до лабораторії у Києві, де можуть зробити значно ширший аналіз.
«Це зрозуміло, що хтось щось злив у воду. Це міг бути чи пташиний послід, чи пестициди, чи хімікати. Бо в такому разі дуже швидко вимирає фітопланктон, який розпадається на азотні сполуки. Ті своєю чергою забирають кисень з води та риба задихається», — міркує власник акваферми.
Далі він підключив до справи науковців.
«Ми звернулись до науковців Білоцерківського національного аграрного університету. Там є спеціалісти, які понад 20 років займаються темою осетрових. Разом з ними ми почали досліджувати, що могло трапитись», — розповідає Олександр Корх.
Основною зачіпкою стало те, що речовина, яка потрапила у воду, вбила осетрових, при цьому решта риб, як товстолоби чи коропи — вижили. Методом виключення, перебираючи речовини, вони прийшли до висновку, що воду отруїла каустична сода (каустик). Цю речовину використовують, зокрема, щоб очищати чи дезінфікувати виробничі резервуари, обладнання тощо.
Далі разом з науковцями Корх почав шукати можливе джерело такої кількості каустику. Це могло бути будь-яке переробне підприємство, яке міститься вище за течією від рибного господарства. Недалеко від Ukrainian Caviar Berry розташована водонапірна станція Вінницької птахофабрики.
«Це мало бути близько, щоб оця пляма з високою концентрацією швиденько стекла за течією і отруїла риб. Тому всі підозри падають на водонабірну станцію, яка качає воду для Вінницької птахофабрики», — каже рибовод.
За його спостереженнями, влітку активно розвиваються водорості, які забивають водозабір, замулюються насосні системи. Щоб очистити систему, її продувають паром або ж промивають каустиком. Постраждалий припускає, що саме так і трапилось.
Звичайно, що це тільки припущення. Але Олександр впевнений у цій гіпотезі.
«Якщо це виявиться правдою і там замішана «Наша Ряба», то ми нічого не доведемо. Це великий агрохолдинг, в якого є друзі, брати, куми при владі. І зрозуміло, що ніхто з органів не буде зацікавлений шукати винного», — визнає він.
У частині встановлення причини загибелі цінних водних біоресурсів та встановлення винних у Держрибагентстві зазначили, що оскільки на даний час ще не має результатів лабораторних досліджень та проводиться слідство, робити висновки передчасно.
Своєю чергою представники Держекоінспекції Вінницької області зазначили, що вони не можуть класифікувати випадок як екологічну катастрофу, бо інші види риби, окрім осетрових, вижили.
Перспективи відновлення
Олександр Корх каже, що відновлення таких масштабів виробництва, які він мав, займе не одне десятиліття.
Єдиний варіант відновлення господарства, на його думку, це якщо Мінагрополітики разом з Червонокнижною комісією України надасть дозвіл на вилов осетрів у дикій природі.
«Ми були господарством з найбільшою кількістю дорослих рибин російського осетра азовської популяції. Риба втрачена. Але її є достатньо у Дніпрі й Чорному морі. І тоді ми, з Дніпровським заводом осетрових риб, могли б її наловити та розмножити. Це не виняток з правил. Такі тимчасові дозволи давали у 90-х та 2000-х рр. Тобто така практика є. Просто потрібна зацікавленість держави у розвитку галузі», — зазначив рибовод.
