Чи доцільно відновлювати Каховське водосховище та як правильно це робити: пояснює науковець
Академік НАН України, геоботанік і доктор біологічних наук Яків Дідух в інтерв'ю РБК-Україна пояснив, чи треба відновлювати Каховське водосховище. ТЕКСТИ публікують ключові тези науковця.
"Площа водосховища становила 2,1 тис. кв. км, або 24% від площі дніпровських водосховищ, а ГЕС виробляла 8% енергії від дніпровських водосховищ, або 1 % від загальної кількості електроенергії в Україні. То чи є смисл затоплювати таку велику територію, щоб отримувати так мало енергії?" – каже Дідух.
Читайте також: Тепер уже точно: територія Каховського водосховища — не пустеля
Він додає, що потрібно лише частково затопити водосховище, щоб наповнити водоканал, зробити судноплавним Дніпро і забезпечити водоохолоджувальний басейн атомної станції. А електроенергія – це вже другорядне.
Ось так зараз виглядає Каховське водосховище. Фото: Facebook/Владислав Куценко
"Треба максимально скоротити площу затоплення, але зовсім не затоплювати – теж не можна. Тут мають вирахувати гідрологи, скільки потрібно води для здійснення відповідних функцій, а екологи мають порахувати втрати. Крім того, оцінити вигоди й втрати різних екосистемних послуг і прийняти виважене рішення", – пояснює академік.
Читайте також: "Найбільша територія дикої природи в усій степовій зоні України". Еколог про переваги відновлення Великого Лугу
Дідух зазначає, що на місці водосховища можна у певних місцях побудувати дамби чи поглибити русло, але це все має бути зважено.
"Потрібно все прорахувати. Бо в нас рахують воду та електроенергію, а на екологічні та інші втрати уваги не звертають. А тут треба зробити виважений висновок, бо такі помилки коштують дорого і ситуацію назад не повернеш. Слід врахувати й різні побічні ефекти", – наголошує експерт.
Читайте також: Відродження Великого Лугу дає більші економічні, соціальні та екологічні переваги, ніж відновлення водосховища. Ґрунтовне дослідження
Академік пояснює, що до того часу, поки Україна зможе відновити водосховище, ці території уже покриються рослинністю.
"Через вісім років там будуть високі дерева та високотрав'я. Коли ці зарості затоплять, органіка перегниватиме і забруднюватиме повітря, бо проточність води незначна. Хоча це не ті масштаби, що спричиняють підвищення температури, але це суперечить доктрині охорони довкілля і боротьби з потеплінням", – заявляє Дідух.
Гідрологи кажуть, що водойми позитивно впливають на клімат, але лісові екосистеми теж, і навіть існує гіпотеза, що саме лісовий "насос" закачує вологу і сприяє збільшенню кількості опадів.
"Усі ці аспекти треба прорахувати та оцінити у вигляді різних сценаріїв і відібрати оптимальний варіант", – пояснює академік.
