Глобальна конференція журналістів-розслідувачів: інструменти, історії, дискусії

Дві тисячі учасників

На конференцію, організовану GIJN (Глобальна мережа журналістів-розслідувачів, членом якої є також і ТЕКСТИ), яка відбувається що два роки, цього року зібралося близько двох тисяч медійників зі 132 країн світу. Це одна з головних подій у світовій розслідувальній журналістиці.

Сотні навчальних сесій упродовж чотирьох днів були розподілені на декілька тематичних потоків, як от: журналістика даних, безпека у роботі розслідувачів, тематичні розслідування: воєнні злочини, корупція, довкілля, торгівля людьми тощо.

Інструменти

Потік з практичних воркшопів – чудовий спосіб ознайомитися з новими інструментами, так і дізнатися про нові “фічі” в уже освоєних. Важливо лише взяти ноутбук і заздалегідь скласти для себе розклад бажаних сесій, інакше швидко обрати серед 7-8 воркшопів складно.
У “меню” сесій з журналістики даних на цій конференції були як “просунутий” Python, так і інструменти з “базового набору” журналіста.

Наприклад, Pinpoint – спеціальний сервіс для журналістів від Google, що допомагає опрацьовувати і систематизовувати велику кількість документів у різних форматах (у тому числі PDF і JPEG), розшифровує аудіозаписи.
Flourish – мастхев для простих і красивих візуалізацій, які можна робити навіть з мінімальними знаннями про дизайн і роботу з даними.

Загалом, для новачків, що починають вивчати журналістику даних, надзвичайно корисними і надихаючими були сесії шведської журналістки Хелени Бенсман, яка розповідала про можливості гугл-таблиць та про перші кроки для тих, хто хотів би вчитися дата-журналістиці.

Детальні інструкції щодо роботи з інструментами, як і багато різних посібників можна знайти у ресурсному центрі Глобальної мережі розслідувальної журналістики (підписатися на телеграм-канал мережі українською можна тут)

Дискусії

– Чи варто журналістам бути сторожовими псами демократії, якщо, можливо, це не найкращий шлях розвитку для певних країн? – здається, багатьох здивувало це запитання від африканського журналіста, що прозвучало під час сесії про розслідування на сторожі демократії. На конференції зібралися учасники з половини країн світу, у якому авторитарний популізм став загрозою навіть для розвинутих демократій. Лише у 2023-му році у світі стало на 20% більше країн з авторитарними режимами, як не раз зазначали спікери конференції.
“Демократія – це найкращий з відомих мені світових устроїв”, – відповів на це запитання Девід Кей Джонстон, лауреат Пулітцерівської премії Девід Кей Джонстон, автор книг про людину, що становить загрозу для сучасної американської демократії – колишнього президента США Дональда Трампа та ерозію демократичних інститутів у США.
“Ми не можемо висвітлювати вибори як кінські перегони”, зазначила під час сесії про висвітлення виборів Керол Кадвалладр, репортерка Observer і Guardian, фіналістка Пулітцерівської премії за викриття скандалу з даними Facebook-Cambridge Analytica.

Девій Кей Джонстон називає людей і явища, що руйнують демократичні устрої термітами, які непомітно підточують підвалини.

Вінод К. Хосе, колишній виконавчий редактор провідного індійського журналу новин The Caravan у своїй розповіді про політичні процеси в Індії згадав про вплив на місцеві ультраправі групи кремлівського радника у 1990-х, що також зіграло свою роль у “роз’їданні” місцевих демократичних процесів.

Також цікаво було послухати актуальні дискусії: про вплив штучного інтелекту на майбутнє журналістики, про безпеку і виклики професії. А ще можна було почути історії з усього світу від їхніх авторів.

Історії

Досвід авторів, що розповідають свої історії, надихає і дає нові ідеї.

Україна ось уже майже два роки живе війною, головні наші історії – про найстрашніші події в нашій історії за минулі десятиліття. Українські журналісти також ділилися досвідом висвітлення воєнних злочинів російської армії в українських містах.
До речі, розслідування проєкту “Схеми” (“Радіо Свобода”) про злочини російської армії в Ізюмі на Харківщині отримало спеціальну відзнаку у фіналі цьогорічної міжнародної премії у сфері журналістики розслідувань Global Shining Light Award (переможців традиційно оголошували під час конференції) від Глобальної мережі журналістів-розслідувачів (GIJN).
Переможцями стали розслідування з Північної Македонії - про те, як приватні лікарні наживалися на пацієнтах під час епідемії ковіду та проводили їм ризиковані процедури з очистки крові; а також історії про варварський видобуток корисних копалин у Венесуелі, про бандформування у Нігерії, про злочини поліцейських у Південній Африці.

Шведські журналісти розповіли про свій експеримент з трекерами, які вони вкинули в контейнери, куди люди вкидають вживаний одяг, думаючи, що його віддадуть нужденним, а насправді, як показали трекери, він іноді знаходиться у секонд-хендах.

Загалом більшість розказаних авторами історій демонструє ключові напрямки найважливіших журналістських розслідувань сьогодні: воєнні злочини, злочини проти клімату, порушення базових прав людини, корупція, безкарність посадовців і силовиків.

Нетворкінг

Здавалося б, навіщо українцям, яких на глобальній конференції у Швеції зібралося близько сорока, йти на сесію з нетворкінгу з українцями, якщо знайти одне одного і поспілкуватися можна і вдома? Тим більше, що ця сесія, як утім, і всі інші, відбувалася паралельно з кількома іншими, які дуже хотілося відвідати.
Але ця сесія стала несподіванкою для багатьох учасників, на ній зібралися журналісти з різних країн, зацікавлені у співпраці з українцями. Через годину у кожного був з десяток нових знайомих та ідеї для співпраці.

Власне, нетворкінг – одна з ключових функцій подібних заходів. Він починається ще в літаку, де виявляється, що чи не всі попутники прямують на ту ж конференцію, він триває у чергах в аеропорту, під час дискусій і спілкування на сесіях, на перервах і спільних вечерях.

І продовжується тоді, коли всі повертаються додому – у листуванні, консультаціях та спільних журналістських проєктах.

Як ми використовуємо супутникові знімки

Євгенія на своїй сесії розповіла про методику використання радарного супутника Sentinel-1 для відстеження збільшення торгівлі Росії з Іраном у 2022 році.

– Коли ми говоримо про супутникові знімки, то більшість людей уявляє собі знімки від Maxar або Planet великої роздільної якості, на яких можна розгледіти найменші деталі, – пояснює вона у своєму виступі. – Але ми звернули увагу на особливості використання радарного супутника Sentinel-1. Радарні супутники не фотографують землю, а надсилають сигнали та фіксують, як ці сигнали відбиваються від поверхні землі.

В результаті ми можемо зробити висновки про те, що міститься на земній поверхні. Sentinel-1 фіксує скупчення металу і хмари йому не заважають.

Наприкінці 2021 року ТЕКСТИ використовували Sentinel-1, щоб віднаходити російські бази поблизу українського кордону. Детальніше про це – дивіться у статті “(Не)прихована загроза: російські військові бази. Супутниковий моніторинг”, опублікованій на ТЕКСТАХ 1 січня 2022 року.

Тоді ми зафіксували, як Росія почала стягувати військову техніку до українського кордону.

А нещодавно за допомогою Sentinel-1 ми досліджували, як змінився корабельний трафік у Каспійському морі.

Ми мали на меті подивитись, що відбувається у Каспійському морі. В результаті ми виявили суттєве збільшення корабельного трафіку біля двох найбільших іранських портів - Амірабад та Анзалі та у напрямку Волго-Каспійського каналу, яким кораблі рухаються до російського порту Астрахань.

Біля портів інших держав у Каспійському морі не було такої помітної інтенсифікації трафіку, тож це може свідчити про дуже суттєве збільшення торгівлі між Іраном та Росією.

Детальніше про це – у нашій статті “Росія істотно збільшила торгівлю з Іраном. Це видно на супутникових знімках”.

Шість історій про війну - з різних різних міст України

Інна Гадзинська розповіла про створення командою ТЕКСТІВ спільно з регіональними редакціями візуальних проєктів-реконструкцій воєнних подій в різних містах України.

В межах цієї співпраці опубліковані історії про перші дні війни і оборону Чернігова, про захоплення Маріуполя, Енергодара і ЗАЕС, про наслідки обстрілів Харкова та побудову окупаційної владної вертикалі в Мелітополі.

Ознайомитися з цими матеріалами можна тут.

журналістика даних конференція редакційне