Росія за допомогою Ірану планує виробити 6 тис. ударних дронів: як просувається процес, – WP
Москва просувається до своєї мети – масового виробництва ударних безпілотників, які вона може використовувати для атаки на українські міста.
Фото: Сергій Супинський /AFP/Getty Images
Про це пише The Washington Post із посиланням на витік документів.
Зазначається, що Росія з Іраном уклали у Татарстані мільярдну угоду, мета якої полягає в тому, щоб до літа 2025 року створити у РФ 6000 ударних дронів.
"Якщо це вдасться, новий завод з виробництва безпілотників допоможе Росії зберегти запаси високоточних боєприпасів, що зменшуються, перешкодити спробам України повернути окуповану територію і значно посилити позиції Москви в гонці безпілотних озброєнь, яка змінює сучасні способи ведення бойових дій.
Документи, що просочилися з програми і були отримані The Washington Post, надають нову інформацію про зусилля Росії та Ірану з розширення кремлівської програми з виробництва безпілотних літальних апаратів.
Загалом документи свідчать про те, що, попри затримки і виробничий процес, який значною мірою залежить від електронних компонентів іноземного виробництва, Москва впевнено просувається до своєї мети – виробництва варіанту іранського Shahed-136, ударного безпілотника, здатного долати відстань понад 1000 миль", – пише американське видання.
Документи свідчать, що інженери заводу намагаються вдосконалити застарілі іранські технології виробництва, використовуючи російський промисловий досвід, щоб виробляти безпілотники в більших масштабах, ніж Тегеран, і з більшим контролем якості.
Інженери також вивчають можливості вдосконалення самого безпілотника, зокрема, щоб зробити його здатним до ройових атак, в яких БПЛА автономно координують удар по цілі.
Дослідники з вашингтонського Інституту науки і міжнародної безпеки, які на прохання The Post вивчили документи, що стосуються виробничого процесу, підрахували, що роботи на підприємстві в особливій економічній зоні "Алабуга" в Республіці Татарстан відстають від графіка щонайменше на місяць.
Дослідники дійшли висновку, що завод збирає безпілотники, надані Іраном, але сам виготовляє лише корпуси, і, ймовірно, не більше ніж для 300 безпілотників. За їхніми словами, "Алабуга" навряд чи встигне виготовити до запланованого терміну 6 000 безпілотників.
Візуалізація: The Washington Post
WP пише, що отримало документи від людини, яка бере участь у реалізації цього проєкту, але виступає проти вторгнення Путіна в Україну. Документи, датовані зимою 2022 – весною 2023 року, включають заводські креслення, технічні схеми, кадрові записи, меморандуми, надані іранським колегам, і презентації міністерства оборони Росії про стан робіт під кодовою назвою "Проєкт "Човен".
Опитані виданням експерти заявили, що документи «здаються справжніми» і «досить докладно описують закупівлі в ланцюжку постачання, виробничі можливості, виробничі плани та процеси, а також плани замаскувати та приховати виробництво дронів».
Згідно з документами, Тегеран погодився продати Москві те, що фактично є франшизою, коли іранські фахівці діляться проєктною документацією, компонентами, виробленими на місцевому рівні або заново розробленими, а також ноу-хау.
Згідно з планом, роботи на об'єкті розміром понад 14 футбольних полів, який планується розширити, мають бути розділені на три етапи. Перший передбачає постачання Іраном розібраних безпілотників, які будуть знову зібрані на заводі. Другий передбачає виробництво планерів – порожнистих корпусів безпілотників, які будуть поєднані з двигунами й електронікою, що постачаються Іраном. На завершальному і найбільш амбітному етапі за незначної допомоги Ірану буде вироблено понад 4 000 безпілотників, які будуть передані російським військовим до вересня 2025 року.
У документах визначено, що постачання компонентів, необхідних для створення Shahed-136, є нагальною проблемою після того, як західні санкції перекрили доступ Росії до електроніки іноземного виробництва.
Детальна інвентаризація, заснована на даних, наданих росіянам Тегераном, показує, що понад 90 відсотків комп'ютерних чіпів і електричних компонентів безпілотника виробляються на Заході, передусім у США. Згідно з документом, лише чотири зі 130 електронних компонентів, необхідних для створення безпілотника, виготовляються в Росії.
Водночас документи не свідчать про те, що будь-яка західна компанія безпосередньо постачала Ірану чи Росії компоненти, які використовуються для виробництва безпілотника.
Документи висвітлили проблему, яка постійно переслідує російське військове виробництво: відсутність у РФ потужної двигунобудівної промисловості. "Шахед-136" оснащений переробленим німецьким двигуном Limbach Flugmotoren L550E, який Іран незаконно отримав два десятиліття тому.
Щоб вийти на фінальну стадію проєкту, Росія мала б розробити власну версію двигуна, що у внутрішніх документах інженери назвали своїм найскладнішим завданням. У таблиці, створеній старшим інженером під назвою "Питання, поставлені Ірану на самому початку співпраці", прохання про надання копії двигуна було названо "найважливішим пунктом".
Документи також свідчать, що повноцінній реалізації проєкту заважає брак кваліфікованих спеціалістів.
Зокрема, у них йдеться, що "Алабуга" намагалася заповнити спеціалізовані вакансії на підприємстві, яке мало налічувати 810 працівників у кожну з трьох змін на добу. Виробничій команді не вистачало експертів у ключових і дуже складних сферах розробки безпілотників, включно з системами радіоелектронної боротьби.
Згідно з кадровими документами, численні співробітники "Алабуги" їздили до центрів виробництва безпілотників в Ірані, щоб отримати необхідний досвід. До складу делегацій входили керівники проєктів та інженери, а також студенти місцевої політехніки та різнороби.
До кінця весни на іранських підприємствах, згідно з документами й свідченнями людей, пройшли навчання приблизно 200 співробітників і 100 студентів.
