Захист даних під час війни. Що змінилося в Україні у 2023-му

Експерти ГО “Інтерньюз Україна” вперше в Україні вперше дослідили цю сферу ще у 2021 році, оприлюднивши “Індекс захисту персональних даних” (за результатами оцінки 20 сайтів великих українських бізнесів, що надають різноманітні послуги споживачам).

У 2022-2023 роках автори “Індексу захисту персональних даних”, окрім тих же 20 сайтів, взяли до уваги 10 застосунків сервісних приватних компаній.

Замовляючи таксі через мобільний застосунок, ви ділитеся своєю локацією; користуючись застосунками інтернет-магазинів та картами лояльності в супермаркетах і на заправках, окрім номера телефону і адреси електронної пошти, надаєте дані про свої купівельні звички й місця перебування. Замовляючи ліки через онлайн-сервіс, вводите дані, пов’язані зі станом здоров’я – вашим, або близьких.

Непотрібні сповіщення і нав’язливі послуги – пів біди. Але, наприклад, недостатньо захищені сховища користувацьких даних – це вже ризики їхнього зламу, викрадення, перепродажу і зловживань.

Коли після реєстрації на якомусь сайті чи в додатку вам починає сипатися спам чи “прилітають” спроби зламу – це також може свідчити саме про проблеми із захистом користувацьких даних у компаній, яким ви ці дані довірили. Вони пропонують вам різні сервіси, а також збирають, зберігають і розпоряджаються усім, що ви їм про себе розповіли.

– У цьому дослідженні не оприлюднюємо оцінки для шести досліджуваних компаній, які представляють телекомунікаційний ринок, а саме – операторів та провайдерів мобільного зв’язку Kyivstar, Vodafone, lifecell та провайдерів – DataGroup, Triolan та Lanet, на яких поширюються регуляції уряду під час війни, – застерігають автори.

Сайти та мобільні додатки (для Android) оцінювали за чотирма категоріями:

1. Українське законодавство у сфері захисту персональних даних;
2. Європейські стандарти, у тому числі, умови передавання даних третім особам;
3. Технологічні аспекти: які саме дані збирають, як, де і як довго зберігають, як їх можна видалити;
4. Доступність: наскільки легко споживачеві знайти всю цю інформацію, чи доступно вона викладена і чи реально зв’язатися з компанією задля роз’яснень.

Ознайомитися з повним текстом дослідження сайтів і застосунків можна за посиланням

Сайти: 10 з 20 набрали менше 50%

Найкращі результати серед 20 досліджуваних компаній продемонстрували Olx.ua та Ukr.net. У дослідженні за 2021 рік вони теж були серед лідерів.

Але запитання є навіть до лідерів. Наприклад, “Нова пошта” продовжує збирати “надмірні дані” – питають про стать, домашню адресу та індивідуальний податковий номер. А Olx.ua не пояснює користувачам, які саме їхні дані збирає.

Також є проблема з тривалістю зберігання інформації про користувачів (привіт, швейцарський ножик 15-річної давнини) та їхнім видаленням. Більшість опитаних компаній зберігають їх "настільки довго, наскільки це необхідно", а видаляють – лише за запитом клієнта (часто ви зверталися кудись з цього приводу?)

10 із 20 приватних компаній в категорії “сайти” отримали щонайменше 50% максимальної кількості балів за критерієм захисту персональних даних. Корпоративну політику цих компаній дослідники оцінюють як середнього та вищого від середнього рівня в контексті забезпечення захисту персональних даних своїх клієнтів.

Судячи з оприлюднених результатів дослідження, серед тих 10 компаній, що набрали менше 50% – шість телекомунікаційних (детальні дані про які, нагадаємо, не оприлюднюються).

До речі, у 2021 році таких було 8 з 20. Найбільший прогрес за ці два роки продемонстрували Silpo.ua, Rozetka.com.ua та NovaPoshta.ua.

Android-застосунки: 8 з 10 мають 50% і більше

Мобільним застосункам споживачі зазвичай довіряють більше даних, ніж сайтам. І ситуація ними – краща, за результатами цього дослідження. Лише 2 з 10 в сумі набрали менше 50% балів.

Наприклад, Bolt отримав 100% балів у категорії “Відповідність європейським стандартам щодо персональних даних” – ймовірно з огляду на те, що компанія є резидентом ЄС – головний офіс розташований в Естонії. Tabletki.ua – лідер у категорії “Дотримання українського законодавства щодо персональних даних” з 90% зі 100 можливих.

Дослідники радять компаніям збирати з користувачів лише ті дані, що необхідні для надання послуги, чітко прописувати, як передають зібрані дані третім особам, вичерпно пояснювати, де зберігаються ці дані. – Ми не вимагаємо зазначати конкретну країну чи регіон, – зауважує Віталій Мороз, один з авторів дослідження. – Але людям важливо знати, що їхні дані зберігаються та обробляються в Україні, у Європі чи на території демократичних країн, а не в Китаї наприклад.

Захист даних, як у Європі

Сьогодні Україна – на порозі ухвалення нової законодавчої ініціативи, що регулюватиме захист персональних даних. 25 жовтня 2022 року у Верховній Раді України було зареєстровано євроінтеграційний законопроєкт № 8153 “Про захист персональних даних”. Його впровадження допоможе наблизити Україну до стандартів захисту персональних даних користувачів, які діють у Євросоюзі.

Експертне дослідження підготувала ГО «Інтерньюз-Україна» у межах проєкту «Актуалізація конфіденційності у цифровій сфері в Україні» за підтримки ABA ROLI Ukraine / Rule of Law Initiative. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію ABA ROLI Ukraine / Rule of Law Initiative.

захист даних персональні дані дослідження