Що кажуть науковці про наслідки ймовірного теракту росіян на ЗАЕС
У розвідці та Генштабі ЗСУ заявляють про можливу підготовку Росією провокації на Запорізькій АЕС та стверджують, що на крівлі двох енергоблоків розмістили предмети, схожі на вибухівку. Українські науковці розповіли в інтерв'ю Цензор.НЕТ про свої оцінки ступеня загрози у разі підриву ЗАЕС. ТЕКСТИ публікують ключові висновки фахівців.
Іван Ковалець, завідувач відділу інформатики навколишнього середовища Інституту проблем математичних машин та систем НАН України, опрацював 150 різних метеорологічних сценаріїв, за якими можуть розвиватись події на ЗАЕС у разі вибуху.
"Навіть у разі найгіршого сценарію такого масштабу, як на японській Фукусімі, не буде. І хоча це теж може бути аварія 7-го класу, але у розглянутому сценарії еквівалентний обсяг викидів менший приблизно у півтора раза", – каже науковець.
Він пояснює, що у разі теракту найбільше постраждає населення, яке проживає поруч, приблизно в радіусі 20 км за напрямком вітру. Наслідки для них можуть бути більш відчутними, ніж для віддалених населених пунктів, але значно менш сильними, ніж якби станція працювала. І в цій зоні потрібна буде евакуація населення.
"Є міжнародний норматив, він визначає річну дозу, яку може отримувати населення. Це один мілізіверт на рік. За моїм сценарієм, на відстані до 550 км можна отримати не 1, а навіть 10 мілізівертів. Але це не катастрофа у такому сенсі, що на цій території треба ховатись в укриття або переселятися. Це такі дози, від яких будуть наслідки (зростання певних захворювань тощо) співставні з наслідками великих економічних криз.
Нижня межа виправданості переселення – це 200 мілізівертів, не 10 і не 1. А от верхня межа виправданості, коли обов'язково треба робити переселення, це 1000 мілізівертів. За моїми розрахунками, це відповідає десь 10-км зоні", – каже Ковалець.
На даху 4-го енергоблока Запорізької АЕС виявлено невідомі предмети. Джерело: Радіо Свобода
Анатолій Чумак, професор, директор Інституту клінічної радіології вважає, що на більшості території України вибух ніяк не вплине ні на здоровʼя людей, ні на довкілля.
"У Чорнобилі вибухнув діючий реактор і потужність вибуху була надзвичайно великою. Такої потужності на Запорізькій АЕС зараз немає". Науковець пояснює, що п'ять з шести блоків перебувають у стані холодного зупину, тобто там не йде ядерна реакція. І тільки енергоблок №5 залишений спеціально для того, щоб його в будь-який момент можна було розігнати і створити аварійну ситуацію. Але навіть якщо його підірвати, то не буде такої сили вибуху, пояснює Чумак.
Не вбачає необхідності професор Чумак і в заходах профілактики для населення, яке проживає за межами 50-км зони.
"Яка може бути профілактика? Відомий сьогодні всім йодид калію використовується для захисту від радіоактивного йоду. Але його на ЗАЕС не буде, і приймати таблетки, а особливо заздалегідь як профілактику не треба. Тільки тоді, коли є повідомлення про наявність радіоактивного йоду у повітрі. Тому не робіть запаси. Більш того, "профілактичний" прийом загрожує здоровʼю, бо може призвести до вузлових форм зобу та інших захворювань", – стверджує Анатолій Чумак.
Експертка з питань ядерної безпеки Ольга Кошарна переконана, що попри заяви очільника МАГАТЕ Рафаеля Ґроссі, що "основні функції безпеки об'єкта не зазнають істотного впливу", загроза є.
На її погляд, мінування основних елементів системи охолодження реакторів ЗАЕС несе пряму загрозу всій атомній станції.
Як пояснює Ольга Кошарна, хоча пʼять енергоблоків тримаються в холодному зупині, то шостий – в гарячому, і його легко можна вивести на мінімально контрольовану потужність. Тоді може початись ланцюгова реакція та змінюється склад радіонуклідів, зокрема, виробляється небезпечний при радіаційній аварії йод-131. А вода для охолодження потрібна не тільки для охолодження реактора в гарячому зупині, а для всіх шістьох та 6 приреакторних басейнів витримки відпрацьованого ядерного палива. Без охолодження в реакторах холодного зупину важка аварія з розплавленням активної зони реактора почнеться через 8 днів, а в гарячому – через 27 годин. Через це може виникнути вибух, подібний до того, що був на Фукусімі, з радіаційними наслідками.
"Він, звичайно, за обʼємом буде меншим, ніж на Фукусімі, але мало нікому не буде", – підсумовує Ольга Кошарна.
Експертка також каже, що жодної йодної профілактики не потрібно, тому що в холодному реакторі немає радіоактивного йоду. Але якщо енергоблок 5 виведуть на мінімально-контрольовану потужність, то він вже зʼявиться, і пошириться на відстань, що залежить від напряму вітру, температури та опадів на цей момент. Вона радить мати при собі респіратор з червоним клапаном, як під час епідемії ковіду. А у разі підриву реактора стежити за повідомленнями МОЗ щодо початку йодної профілактики, сидіти вдома, закрити всі щілини на вікнах, пити бутильовану воду, часто приймати душ та робити вологе прибирання у квартирі. І чекати на сигнал, коли загроза мине.
