Не треба гадати щодо українського контрнаступу. Все тільки починається, – WP

Увага всього світу була прикута до заколоту ПВК "Вагнера" проти режиму Путіна. Але внутрішня боротьба в Росії тривала недостатньо довго, щоб спричинити значні зміни на полі бою в Україні. Український контрнаступ триває менш як місяць, а вже починають лунати нарікання на поразку, неназвані "західні чиновники" заявляють CNN, що він "не виправдовує очікувань на жодному фронті". Навіть президент України Володимир Зеленський визнає, що контрнаступ йде «повільніше, ніж хотілося б».

Насправді низькі темпи просування поки не мають бути несподіванкою чи причиною для серйозного занепокоєння.

Дуже небагато наступальних операцій просуваються так швидко, як операція «Буря в пустелі», і це стало можливим лише завдяки величезній технологічній перевазі, яку Сполучені Штати та їхні союзники мали над Іраком. Ще до того, як у 1991 році почалася наземна війна, сили союзників витратили понад п’ять тижнів, завдаючи ударів по іракських силах будь-чим — від крилатих ракет «Томагавк» до бомбардувальників B-52. Потім, після невпинних атак з повітря, сухопутні сили союзників змогли здійснити гігантський «лівий хук» через піски Саудівської Аравії, щоб обійти укріплені іракські позиції в Кувейті.

Жоден з цих варіантів не є доступним для українців: вони не мають переваги в повітрі і не можуть обійти російські укріплення, які простягаються на 600 миль фронту, якщо тільки вони не будуть просуватися через російську територію, щоб завдати удару по російських позиціях в Україні з тилу. Проблема в тому, що Сполучені Штати забороняють Україні використовувати американську зброю для нападу на російську територію.

Фото ілюстративне. Джерело: Генштаб ЗСУ

Єдиний раз у цій війні росіян застали зі спущеними штанами під час несподіваної атаки українців у Харківській області у вересні, під час якої за лічені дні було звільнено понад 1100 квадратних миль. Але цей подвиг важко повторити. Більш типовим був український контрнаступ, у якому за понад два місяці (з 29 серпня по 11 листопада 2022 року) було звільнено місто Херсон на півдні.

Українське завдання сьогодні є значно складнішим, ніж тоді, тому що за сім місяців після цього Кремль мобілізував набагато більше людей і збудував набагато більше укріплень і мінних полів. Зараз українці просуваються крізь густі мінні поля рівною відкритою місцевістю до головної російської оборонної позиції, відомої як «Лінія Суровікіна» (названої на честь російського генерала, який нібито заздалегідь знав про повстання Вагнера). Українці йдуть повільно, тому що намагаються обмежити свої втрати — це те, на що кровожерливі російські командири не зважають.

Сумнівно, що будь-яка західна армія могла б діяти краще без переваги в повітрі.

Українці сподіваються обмежити свої втрати, перекривши російські лінії постачання далекими ударами з використанням британських крилатих ракет Storm Shadow. Ймовірно, Storm Shadow відповідальні за пряме влучання в міст, що з’єднує Крим із Херсонською областю — ключовий вузол для постачання російських військ. «Ракета Storm Shadow справила значний вплив на поле бою», — заявив у понеділок міністр оборони Великої Британії Бен Воллес. Але потрібен час, щоб удари по лініях постачання спричинили нестачу артилерійських снарядів і палива на фронті.

Більшість із дев’яти українських штурмових бригад, навчених і оснащених на Заході, ще навіть не вступили в бій. «Головні події» ще попереду, каже міністр оборони України Олексій Резніков. Російські ЗМІ роздули перші українські невдачі, які призвели до втрати деяких бойових машин Bradley і танків Leopard 2. Але, судячи з усього, західна бронетехніка захистила свої екіпажі від серйозних поранень, і переважна більшість українських західних танків і бронетехніки залишилися неушкодженими.

Те, що ми бачимо зараз, це зондування, щоб знайти слабке місце в російських лініях або створити його.

Марк Арнольд, бригадний генерал армії США у відставці, який консультував українську армію, сказав мені, що «українці намагаються спровокувати росіян використати мобільні резерви, щоб вдарити по них деінде». Якщо росіяни проковтнуть гачок, український контрнаступ може набрати обертів.

«Хоча сумнівно, що на даному етапі українські планувальники сподівалися саме на це, – сказав мені Майкл Кофман з Фонду Карнегі, – це все ще в межах очікувань аналітиків, які передбачили, що операція проти підготовленої оборони буде важкою і дорогою. … Занадто рано судити про хід операції, а ранні результати не є визначальними».

Замість того, щоб критикувати українців, Захід мав би більше допомагати їм. У той час як Сполучені Штати надали понад 40 мільярдів доларів військової допомоги Україні — а союзники США вклали ще мільярди — Україна також заплатила 800 мільйонів доларів за обладнання, яке так і не було доставлено або було доставлено в такому поганому стані, що його не можна було використовувати. Як повідомляє New York Times: «Нещодавнє постачання 33 самохідних гаубиць, подарованих італійським урядом, є прикладом цього. На відео видно, як з двигуна однієї виходить дим, а з іншої витікає охолоджувальна рідина».

Обізнаний український спостерігач сказав мені, що деяка американська техніка (включно з бойовими машинами «Бредлі» та гаубицями M777) також була в такому поганому стані, що потребувала серйозного ремонту, перш ніж її можна було використовувати, а деякі з цих систем просто розібрали на запчастини.

Також є багато обладнання, яке адміністрація Байдена просто відмовилася надати, наприклад армійські тактичні ракетні системи (ATACMS) дальнього радіуса дії, які могла б допомогти українцям ефективніше націлюватися на російські бази та лінії постачання в Криму. Або F-16, які могли б дозволити українцям захистити свої війська від атак російських ударних вертольотів Ка-52. F-16 можуть нарешті вирушити з Європи восени — занадто пізно, щоб вплинути на цей контрнаступ. Американські танки Abrams також прибудуть занадто пізно для цього сезону бойових дій. Крім того, українцям бракує броньованої техніки для розмінування та мостової техніки для проходження окопів.

Хоча державний секретар Ентоні Блінкен стверджує, що українці «мають у руках те, що їм потрібно для успіху», це може бути неправдою. Якщо українцям це вдасться, то попри обмеження у техніці та підготовці. Якщо їхній наступ не досягне прориву, це станеться тому, що вони не отримають достатньої кількості необхідної зброї — зокрема, сучасних винищувачів і ракет великої дальності.

Будь-які невдачі, яких зазнають українці, мають змусити Захід подвоїти свою підтримку, а не передчасно наполягати на переговорах, які призведуть до замороженого конфлікту.

Ми на Заході не можемо призначити того, хто править у Кремлі. Але, підтримуючи Україну до кінця, ми можемо посилити тиск на злочинний режим Владіміра Путіна, тріщини у режимі якого починають проявлятися після майже 16 місяців війни. Враховуючи все більше доказів того, що частина російських військових підтримувала повстання "Вагнера", Путіну, можливо, доведеться провести чистку своїх збройних сил посеред війни. Просте усунення підрозділів "Вагнера" — одних із найефективніших бійців Росії — зробить загарбників слабшими. Україна все ще може скористатися перевагами — якщо її прихильники на Заході виявлять необхідне терпіння.

Переклад: Павло Космачевський

стратегія контрнаступ зсу допомога заходу оборона окупантів