Чому конфлікт у Судані може стати "катастрофічною пожежею" у всьому регіоні
У Судані з 15 квітня тривають бойові дії, внаслідок яких загинуло понад 400 людей і тисячі дістали поранення. 25 квітня Збройні сили Судану (SAF) і воєнізоване угруповання Сили швидкої підтримки (RSF) погодилися на триденне перемир'я для здійснення "гуманітарних місій". Це вже третє за дев'ять днів боїв оголошення про припинення вогню. Попередні дві спроби було зірвано.
Тим часом іноземні уряди прискорюють темпи евакуації дипломатів, співробітників та усіх своїх громадян з Судану, оскільки зростають побоювання, що конфлікт інтенсивно набиратиме обертів. Як повідомили у ГУР МОУ, Україна провела евакуацію своїх громадян, загалом врятовано 138 осіб (серед них 35 жінок та 12 дітей), які зараз перебувають на території Єгипту.
Причина конфлікту — боротьба за владу між регулярною армією, якою командує нинішній правитель Судану Абдель Фаттах аль-Бурхан, і Силами швидкої підтримки (RSF), що очолює Мухаммед Хамдан Дагало, пояснює DW. Після військового перевороту, здійсненого у жовтні 2021 року, Суданом управляє так звана Перехідна суверенна рада під головуванням генерала аль-Бурхана. А його заступником є командир RSF генерал Дагало, відомий як Хамідті.
Бої спалахнули через гострі суперечки з приводу реформ у військовій сфері. За інформацією ЗМІ, одним із центральних пунктів реформ мала стати інтеграція підрозділів RSF до складу національної армії, що могло означати втрату впливу для Хамідті. Повідомлялося, що Хамідті й аль-Бурхан також не змогли домовитися про те, хто має бути головнокомандувачем армії — обраний у майбутньому цивільний президент чи професійний військовий.
Як пише BBC, до конфлікту у Судані можуть бути причетні найманці російського терористичної групи "Вагнера". "Російську групу найманців Вагнера звинувачують у різноманітних комерційних і військових зв'язках із Суданом, але група заперечує будь-яку причетність до поточного конфлікту в країні", — пише видання.
Водночас державний секретар США Ентоні Блінкен висловив глибоке занепокоєння у зв’язку з роллю ПВК "Вагнера" в охопленому військовим конфліктом Судані. Він наголосив, що це угруповання несе ще більше смертей та руйнувань у без того нестабільний регіон, повідомляє Укрінформ.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш застерігає, що спричинений боротьбою за владу конфлікт у Судані може перерости у "катастрофічну пожежу", що охопить увесь регіон.
Видання Aljazeera пояснює, що конфлікт, що вирує в Судані, турбує його сусідів та інші країни з різних причин — від занепокоєння щодо спільних вод Нілу та нафтопроводів до формування нового уряду та виникнення нової гуманітарної кризи.
Судану, який значною мірою залежить від іноземної допомоги, не звикати до конфліктів. Але цього разу бойові дії роздирають його столицю Хартум, а не віддалені райони країни, яка лежить у нестабільному регіоні. П'ять із семи сусідів Судану — Ефіопія, Чад, Центральноафриканська Республіка, Лівія та Південний Судан — за останні роки самі пережили політичні потрясіння або конфлікти.
Що стоїть на кону для держав регіону?
Єгипет
Історії Єгипту, найбільш густонаселеної арабської держави, і Судану переплетені політикою, торгівлею, культурою і спільними водами Нілу. Суданці на сьогодні є найбільшою іноземною громадою в Єгипті, яка налічує близько 4 мільйонів осіб, включаючи близько 60 000 біженців і шукачів притулку. Єгипет і Судан, які залежать від Нілу як джерела прісної води, наполягають на регулюванні роботи Великої ефіопської дамби вгорі за течією Блакитного Нілу. Будь-яка напруженість у відносинах між Хартумом і Каїром може зірвати їхні зусилля з досягнення угоди.
Лівія
Суданські найманці й повстанці активно діють по обидва боки конфлікту, який розколов Лівію після 2011 року. В останні роки багато суданських бойовиків повернулися до Судану, сприяючи напруженості в регіоні Дарфур на заході Судану, де роками точився інший конфлікт і бойові дії тривали після угоди з деякими повстанськими угрупованнями у 2020 році. Судан також був пунктом відправлення і транзитним маршрутом для шукачів притулку, які прямували до Європи через Лівію, де торговці людьми скористалися конфліктом і політичними потрясіннями.
Чад
Західний сусід Судану прийняв близько 400 000 біженців внаслідок попередніх конфліктів у Судані і ще близько 20 000 біженців з моменту початку останніх бойових дій. Чад занепокоєний тим, що криза перекидається через кордон у райони, де живуть біженці. Більшість з них походять з Дарфуру, і під час Дарфурського конфлікту Чад зіткнувся з транскордонними рейдами арабських ополченців Судану, відомих як "Джанджавід", які трансформувалися в Сили швидкої підтримки (RSF). Рейдери нападали на дарфурських біженців і чадських селян, забирали худобу і вбивали тих, хто чинив опір. Уряд Чаду заявив, що роззброїв контингент з 320 воєнізованих формувань, які увійшли на його територію в понеділок.
Чад також непокоять дії найманців російської ПВК "Вагнера" в сусідній Центральноафриканській Республіці. Повідомляється, що вони мають тісні зв'язки з RSF і можуть підтримувати чадських повстанців, які загрожують уряду Нджамени.
Арабські держави Перської затоки
Багаті виробники нафти Саудівська Аравія та Об'єднані Арабські Емірати вже давно намагаються впливати на події в Судані, вбачаючи в переході від правління аль-Башира (у 2019 році президента Омара аль-Башира, що керував країною майже три десятиліття, усунули від влади. Після масових вуличних протестів з вимогою його відставки військові здійснили переворот й взяли на себе керівництво країною) спосіб зменшити вплив ісламістів і стабілізувати регіон. Інвестори з обох країн вкладають гроші в різноманітні проєкти — від сільськогосподарських підприємств до авіакомпанії та стратегічних портів на узбережжі Червоного моря.
Південний Судан
Південний Судан, який відокремився від Судану у 2011 році після громадянської війни, що тривала десятиліттями, експортує свою нафту обсягом 170 000 барелів на добу нафтопроводом через свого північного сусіда. Аналітики кажуть, що жодна зі сторін конфлікту в Судані не зацікавлена в порушенні цих потоків, але уряд Південного Судану заявив цього тижня, що бойові дії вже ускладнили логістику і транспортне сполучення між нафтовими родовищами і Порт-Суданом.
Близько 800 000 південносуданських біженців також проживають у Судані. Будь-яке масове повернення може ще більше ускладнити надання життєво необхідної допомоги більш ніж 2 мільйонам переміщених осіб у Південному Судані, які покинули свої домівки через громадянські заворушення.
Ефіопія
На спірних ділянках кордону Судану з Ефіопією періодично спалахують сутички. Аналітики кажуть, що будь-яка сторона може скористатися заворушеннями в Судані для досягнення своїх цілей. Ефіопія також стежитиме за розвитком подій з огляду на напруженість навколо її дамби на Блакитному Нілі вартістю $4 млрд, яка, за словами Судану, може становити загрозу його власним нільським греблям і громадянам.
Еритрея
Багато еритрейських біженців, які живуть на півночі Ефіопії, втекли зі своїх таборів під час війни в Тиграї у 2020-2022 роках. Еритрейські біженці в Судані можуть зіткнутися з подібною долею, якщо будь-який конфлікт за межами Хартума загостриться.
