Економіка Росії починає руйнуватися – WSJ

Найбільші експортні товари РФ – газ і нафта – втратили основних клієнтів. Державні фінанси обмежені. Рубль впав більш ніж на 20% з листопада стосовно долара. Робоча сила скоротилася, оскільки молодь йде на фронт або тікає з країни через побоювання бути призваною до армії. Невизначеність стримує інвестиції в бізнес.

"Російська економіка входить у довгострокову регресію", – прогнозує Олександра Прокопенко, колишня працівниця Центрального банку Росії, яка залишила країну невдовзі після вторгнення.

Російський мільярдер Олег Дерипаска попередив цього місяця, що в Росії закінчуються гроші. "Наступного року грошей не буде, нам потрібні іноземні інвестори", – заявив сировинний магнат на економічній конференції.

Через втрату європейського ринку і вихід західних інвесторів Москва стає все більш залежною від Китаю. "Попри стійкість Росії в короткостроковій перспективі, довгострокова картина є похмурою: Москва буде набагато більше орієнтована всередину і надмірно залежна від Китаю", – вважає Марія Шагіна, старша наукова співробітниця Міжнародного інституту стратегічних досліджень у Лондоні.

Значною мірою погіршення перспектив пов'язане з невдалою торішньою ставкою Путіна на те, що він може використати російські постачання енергоносіїв для обмеження підтримки України з боку Західної Європи.

Європейські уряди, замість того, щоб зменшити свою підтримку Києва, швидко почали шукати нові джерела природного газу та нафти. Більшість потоків російського газу до Європи припинилися, і після початкового стрибка світові ціни на газ різко впали. Зараз Москва заявляє, що скоротить видобуток нафти на 5% до червня порівняно з попереднім рівнем. Вона продає свою нафту за зниженими цінами у порівнянні зі світовими.

Як наслідок, за перші два місяці цього року енергетичні доходи уряду впали майже наполовину проти минулого року, а бюджетний дефіцит поглибився. За перші два місяці фіскальний розрив сягнув 34 мільярдів доларів, що еквівалентно більш ніж 1,5% від загального обсягу економічного виробництва країни. Це змушує Москву глибше занурюватися у свій суверенний фонд, один з головних антикризових буферів.

Російські гроші йдуть на війну проти України. Фото: соцмережі

Уряд все ще може позичати на внутрішньому ринку, а в суверенному фонді все ще є 147 мільярдів доларів, навіть після того, як він скоротився на $28 млрд до повномасштабного вторгнення. Росія знайшла способи продавати свою нафту до Китаю та Індії. Китай почав постачати багато деталей, які раніше Росія отримувала із Заходу.

Протягом більшої частини більш ніж 20-річного правління Путіна високі доходи від продажу нафти й газу підтримували суспільний договір, згідно з яким більшість росіян залишалися осторонь від опозиційної політики та протестів в обмін на зростання рівня життя.

За оцінками Міжнародного валютного фонду, потенційний темп зростання Росії – темп, з яким вона могла б зростати, не боячись інфляції, – становив близько 3,5% до 2014 року, року, коли вона захопила Крим в України. На думку деяких економістів, зараз цей показник знизився до близько 1%, оскільки продуктивність знижується, а економіка стає технологічно відсталою та більш ізольованою.

"Для такої економіки, як російська, 1% – це ніщо, це навіть не рівень підтримки", – каже Прокопенко.

Падіння експорту, обмежений ринок праці та збільшення державних витрат погіршують інфляційні ризики, заявив цього місяця центральний банк РФ. За даними московського Інституту економічної політики імені Гайдара, промисловість країни переживає найсильніший дефіцит робочої сили з моменту початку спостережень у 1993 році. За даними центрального банку, відтік мізків після вторгнення і 300-тисячна військова мобілізація минулої осені призвели до того, що близько половини підприємств зіткнулися з нестачею робочих рук. Найбільший попит мають слюсарі, зварювальники та оператори машин.

Під час нещодавнього візиту на авіаційний завод Путін заявив, що нестача робочої сили заважає військовому виробництву. Він повідомив, що уряд підготував список пріоритетних професій для відстрочки від служби.

Компанії адаптуються до західних заборон на імпорт. Хоча Москва збільшила імпорт технологій, критично важливих для її війни в Україні, з інших країн, в тому числі напівпровідників і мікросхем з Китаю, в багатьох цивільних секторах важко замінити деталі.

Центральний банк заявив, що ризики зростають в авіаційному секторі, де дефіцит нових літаків і запчастин може призвести до проблем з технічним обслуговуванням. ІТ-компанії та фінансові фірми відчувають труднощі без доступу до західних технологій, таких як програмне забезпечення, системи управління базами даних, аналітичні інструменти та обладнання, зазначає банк.

Росія намагалася здійснити імпортозаміщення протягом багатьох років до запровадження нинішніх санкцій, але з обмеженим успіхом. Значна частина телекомунікаційного обладнання та сучасного програмного забезпечення для буріння нафтових свердловин імпортується.

"Це трохи схоже на повернення до радянських часів, коли ми робимо все самі, – каже Васілій Астров, економіст Віденського інституту міжнародних економічних досліджень. – Буде майже неможливо належним чином замінити те, чого бракує". Аналітики центрального банку називають післявоєнну реальність "зворотною індустріалізацією", що передбачає залежність від менш складних технологій.

З усіма цими змінами російська економіка стає все більш залежною від держави.

Значна частина зростання промислового виробництва зараз відбувається за рахунок заводів, які виробляють ракети, артилерійські снаряди й військовий одяг. За словами Путіна, деякі заводи працюють у кілька змін, щоб задовольнити попит.

Хоча офіційна статистика не виокремлює військове виробництво, випуск "готових металевих виробів" – стаття, яка, на думку аналітиків, охоплює зброю і боєприпаси, – минулого року зріс на 7%. Виробництво комп'ютерів, електронної та оптичної продукції – ще одна стаття, яка, як кажуть, включає військову продукцію – зросла на 2% за рік і на 41% у грудні порівняно з листопадом. На противагу цьому, виробництво автомобілів впало приблизно на 45% у річному обчисленні.

Військове виробництво маскує проблеми. "Це не справжнє, продуктивне зростання. Це не розвиває економіку", – каже Прокопенко.

Торік Росії вдалося уникнути найгіршого, чому спочатку сприяли високі світові ціни на енергоносії. Валовий внутрішній продукт впав на 2,1%, згідно з офіційними даними, що набагато менше, ніж деякі ранні прогнози про падіння на 10-15%.

Експорт газу до Європи почав скорочуватися лише минулого літа. Заборона ЄС на постачання російської морської нафти та обмеження цін на неї країнами "Великої сімки" почала діяти лише в грудні. Санкції на нафтопродукти, такі як дизельне пальне, набули чинності минулого місяця. За даними МВФ, ці затримки сприяли зростанню доходів від продажу енергоносіїв і допомогли уряду розгорнути величезний фіскальний стимул у розмірі близько 4% ВВП у 2022 році.

Однак у січні та лютому цього року податкові надходження від нафтогазової галузі, які становлять майже половину всіх доходів бюджету, впали на 46% порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як державні витрати підскочили більш ніж на 50%.

За оцінками аналітиків, беззбиткова ціна на нафту для Росії – ціна, яка необхідна для збалансування бюджету, – зросла до понад 100 доларів за барель, оскільки витрати на війну обтяжують бюджет.

Споживачі теж страждають. Роздрібні продажі впали на 6,7% у 2022 році, що є найгіршим показником з 2015 року, згідно з офіційними даними. За даними московської Асоціації європейського бізнесу, продажі нових автомобілів у лютому впали на 62% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

економіка рф санкції проти рф рашизм путінізм занепад рф