Як війна вплинула на водні ресурси України
Наслідки бойових дій зачепили не тільки людей та їхні домівки, а й довкілля. Зокрема, постраждали водойми в деокупованих громадах. "Хмарочос" пише про те, до яких наслідків це призвело та які способи порятунку пропонують екологи. ТЕКСТИ публікують ключові тези матеріалу.
За даними Держекоінспекції України, за 10 місяців агресії Росія завдала збитків на суму понад 55 млрд гривень внаслідок техногенного забруднення, засмічення вод та самовільного користування водними ресурсами.
«Водночас своїми воєнними злочинами РФ завдає суттєвих збитків галузям економіки, створює загрозу для нормального забезпечення питних потреб населення, господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських та промислових», – йдеться у повідомленні Екоінспекції.
Вплив війни на водні ресурси проникає в усі сектори економіки та вже давно перетнув національні кордони. Водозабір в Україні скоротився, а скиди забруднених зворотних вод зросли. Виникла значна диспропорція в розвитку водопровідних та каналізаційних мереж. Повномасштабне вторгнення та військові дії додатково принесли значний негативний вплив та суттєво погіршили ситуацію. Особливо в найбільш уразливих регіонах.
«Іще до повномасштабного вторгнення у своєму «Дослідженні впливу зміни клімату на водні ресурси України» ми побачили, що водність річок у південних областях буде зменшуватися. В майбутньому це може призвести до водного дефіциту. Нині через забруднення води внаслідок бойових дій проблема загострюється. Тому зараз, як ніколи, на часі ефективніше використовувати воду, а довгострокове планування водозабезпечення повинне враховувати як вплив військових дій на водні ресурси, так і ризики від зміни клімату», – розповідає Софія Садогурська, експертка кліматичного відділу ГО «Екодія».
Вона додає, що найбільше споживають прісну воду й водночас є найбільш вразливими до зменшення її запасів південні та східні області України.
Окрім прямого впливу на якість води, експерти звертають увагу на ситуацію з водоймами. Внаслідок військових дій та спричинених ними техногенних забруднень, руйнування мостів, дамб та берегової лінії, отруєння нафтопродуктами та важкими металами, багато невеликих річок та ставків України зазнали патологічного впливу на біорізноманіття. У водоймах гине риба, порушується життєвий та міграційний цикли водних птахів, водойма втрачає здатність до самоочищення та природного відновлення.
Експерти Всесвітнього фонду природи (WWF) у каталозі природоорієнтованих рішень пропонують рішення, які допоможуть відновити водний потенціал. Одним з них є відновлення і захист природних захисних смуг.
Завдяки прибережним захисним смугам водойми не забруднюються та не замулюються. При цьому поверхневі стоки з прилеглих територій фільтруються. Прибережні захисні смуги забезпечують укриття, тінь та живлення для риб та інших водних організмів. Також вони захищають від повеней посівні угіддя та населені пункти, що знаходяться нижче за течією.
Згідно з Водним кодексом України, прибережна захисна смуга для малих річок, струмків, потічків і ставків площею 3 га або менше має бути завширшки 25 метрів. Для середніх річок, водойм і ставків площею понад 3 га – 50 метрів. Для великих річок, водосховищ на них та озер – 100 метрів.
Відновлювати прибережні захисні смуги та виносити їх межі в натуру можна за рахунок різних джерел – в тому числі з Фондів охорони навколишнього природного середовища.
