Як Захід допомагає Україні: дослідження виявило разючі відмінності в обсягах і типах підтримки від різних країн
Циклічність і затримки в іноземній підтримці свідчать про нагальну потребу в кращій координації західної допомоги Україні. Про це йдеться у звіті німецького Кільського інституту світової економіки (IfW), що оприлюднив Крістоф Требеш – керівник аналітичної групи, яка відстежує надану Заходом допомогу Україні. Нижче наводимо скорочений переклад колонки Требеша для Vox EU, проілюстрованої графіками.
Ukraine Support Tracker – всеосяжна база даних про гуманітарну, військову та фінансову допомогу Україні – виявляє разючі відмінності в обсягах і типах підтримки, обіцяної західними країнами у 2022 році.
США виявилися найбільшим донором в абсолютному вираженні, за ними йдуть інституції ЄС. Країни Східної Європи виділяються, якщо вимірювати допомогу у відсотках від ВВП донорів.
Деякі багаті західноєвропейські країни, такі як Франція, Італія та Іспанія, надали значно меншу підтримку. Нові зобов'язання щодо надання допомоги були нестабільними та циклічними, що свідчить про необхідність створення центрального органу, який би координував західну допомогу Україні.
Загалом ми простежуємо понад 144 млрд євро зобов'язань на міжурядовому рівні з 24 січня 2022 року до 15 січня 2023 року. США, безумовно, є найбільшим двостороннім донором України, виділивши 73,18 млрд євро, що становить понад 50% від загального обсягу зобов'язань у нашій базі даних. Уряди країн ЄС виділили загалом 20,1 млрд євро на двосторонній основі, плюс 29,92 млрд євро через Європейську комісію та Раду ЄС, 3,1 млрд євро через Європейський фонд миру та 2 млрд євро через ЄІБ. Таким чином, загальна сума зобов'язань ЄС становить 55,12 млрд євро. Прикметно, що одні лише США виділили значно більше, ніж усі країни ЄС разом узяті, в безпосередній близькості до яких триває війна.
Графік 1. Зобов'язання щодо надання допомоги Україні за групами донорів, 24 січня 2022 - 15 січня 2023 рр. (у млрд євро)
Ця діаграма показує загальний обсяг двосторонньої допомоги Україні від різних груп донорів у період з 24 січня 2022 року по 15 січня 2023 року. До інших країн-донорів належать англосаксонські країни (крім США), а також Китай, Японія, Південна Корея, Тайвань, Туреччина, Норвегія, Швейцарія та Індія.
Наступний графік показує, що є разюча різниця у двосторонній підтримці між країнами. США чітко виділяються, за ними йдуть інституції ЄС, а потім Велика Британія та Німеччина. Коли ми розподіляємо зобов'язання ЄС серед країн-членів ЄС, загальна картина виглядає схожою, хоча деякі країни, такі як Італія та Іспанія, значно піднімаються в рейтингу.
Графік 2. Загальна сума двосторонніх зобов'язань за видами допомоги, 24 січня 2022 р. - 15 січня 2023 р. (млрд євро)
Цей графік показує загальні зобов'язання донорів щодо двосторонньої допомоги Україні в мільярдах євро (за період з 24 січня 2022 року по 15 січня 2023 року). Кожен стовпчик показує тип допомоги, тобто фінансову (синій), гуманітарну (зелений) та військову (червоний) допомогу
Якщо вимірювати у відсотках від ВВП донорів, то виділяється підтримка країн Східної Європи (графік 3). Країни Балтії, Польща, Чехія та Болгарія посідають високі місця, але США також входять до п'ятірки найбільших донорів, якщо вимірювати у відсотках від ВВП країни. Великі зобов'язання США, як в абсолютному, так і у відносному вираженні, вражають.
Графік 3. Двосторонні зобов'язання у відсотках від ВВП країни-донора
Дані про ВВП на 2022 рік наведені за даними Світового банку
Вражає також те, що деякі з найбагатших західноєвропейських країн опинилися в нижній третині. Наприклад, Іспанія та Італія, згідно з нашими даними, взяли на себе двосторонні зобов'язання лише на 0,06% та 0,03% свого ВВП відповідно. Інші великі країни, такі як Польща, США та Велика Британія, взяли на себе зобов'язання щодо надання допомоги в десять разів більшого обсягу у відсотках від ВВП.
Якщо додати оцінки витрат на утримання українських біженців у 2022 році, відстань між країнами Східної та Західної Європи щодо допомоги Україні ще більше зростає (графік 4, з використанням оцінок ОЕСР щодо витрат на біженців у 2022 році). Зараз вісім з десяти країн, які найбільше підтримують Україну, – це країни Східної Європи, тоді як такі країни, як Франція, Італія та Іспанія посідають ще нижчі позиції.
Графік 4. Додавання витрат на утримання біженців (загальна підтримка у відсотках від ВВП країн-донорів)
Примітка: Цей графік доповнює наш основний графік 2, додаючи оцінки вартості розміщення біженців з країн ОЕСР (2022 рік). Дані про ВВП (у поточних доларах США) взяті зі Світового банку.
Нові зобов'язання мають циклічний характер і часто надходять із затримкою
На графіку 5 простежується динаміка допомоги в часі і показано, що у 2022 році зобов'язання були дуже циклічними. Після значного збільшення зобов'язань після лютого, влітку обсяг нової оголошеної допомоги впав майже до нуля, а наприкінці року знову суттєво зріс.
Графік 5. Загальний обсяг двосторонньої допомоги, січень-грудень 2022 року (млрд євро)
Примітка: Ця цифра показує загальну суму двосторонніх зобов'язань з надання допомоги Україні за всіма позиціями, для яких відомий місяць взяття зобов'язань.
Графік 6. Зовнішня бюджетна підтримка: Зобов'язання у порівнянні з виплатами, 24 січня 2022 - 15 січня 2023 (млрд євро)
На цьому рисунку показано рейтинг фінансових донорів, виміряний за обсягом зовнішніх грантів і позик, наданих для бюджетної підтримки уряду України (у мільярдах євро). Світло-блакитні стовпчики показують зобов'язання (з нашого набору даних), а темно-сині стовпчики – виплати (за даними Міністерства фінансів України).
Нарешті, ми виявили, що обіцяні зобов'язання часто виконуються із затримкою. Найкраще це видно на прикладі фінансової допомоги, оскільки ми можемо поєднати наші власні дані про зобов'язання з детальними даними про виплати, наданими Міністерством фінансів України. Графік 6 демонструє дуже великий розрив між зобов'язаннями та виплатами, особливо для двох найбільших донорів – ЄС та США – кожен з яких виплатив менш як 50% від загального обсягу своїх фінансових зобов'язань.
Циклічність і затримки в іноземній підтримці свідчать про нагальну потребу в кращій координації західної допомоги Україні. Досі потоки допомоги було важко передбачити, а оголошення про надання допомоги часто були непередбачуваними і нескоординованими. Створення центрального агентства та/або платформи було б значним покращенням, яке дозволило б Україні планувати наперед і гарантувати, що її найнагальніші фінансові, військові та гуманітарні потреби будуть задоволені.