"Найбільший будівельний майданчик у світі": як кампанії змагаються за відбудову України, – NYT

Росія посилює свої наступальні дії на другому році війни, але вже зараз очевидним є колосальне завдання з відбудови. Сотні тисяч будинків, шкіл, лікарень і заводів були зруйновані разом із критично важливими енергетичними об'єктами та кілометрами доріг, залізничних колій і морських портів.

Глибока людська трагедія неминуче є також величезною економічною можливістю, яку президент України Володимир Зеленський порівняв з Планом Маршалла, американською програмою, що надавала допомогу Західній Європі після Другої світової війни. Попередні оцінки вартості відновлення фізичної інфраструктури коливаються від $138 млрд до $750 млрд.

Перспектива отримання цих коштів надихає альтруїстичні пориви та підприємницьке бачення, розумну бізнес-стратегію та ранговий опортунізм для того, про що українська торгова палата трубить як про "найбільший у світі будівельний майданчик".

Зеленський та його союзники хочуть використати відбудову для того, щоб безперешкодно з'єднати інфраструктуру України з рештою Європи.

Однак далеко не факт, що все золото в довгоочікуваній золотій лихоманці матеріалізується. Україна, економіка якої минулого року скоротилася на 30 відсотків, відчайдушно потребує коштів лише для того, щоб продовжувати рухатися вперед і проводити аварійні ремонти. Довгострокова допомога на відбудову залежатиме не лише від результату війни, а й від того, скільки грошей нададуть Європейський Союз, Сполучені Штати та інші союзники.

І хоча приватні інвестори залучаються, мало хто готовий ризикувати грошима зараз, доки війна триває.

Обстріляний росіянами Покровськ. Фото: ДСНС

Україна та кілька європейських країн наполегливо намагаються конфіскувати заморожені російські активи, що знаходяться за кордоном, але деякі скептики, зокрема чиновники в адміністрації Байдена, ставлять під сумнів законність такого кроку.

Утім, "багато компаній почали заявляти про себе в контексті відновлення України, щоб бути готовими і мати певний послужний список до того часу, коли почнеться фінансування реконструкції", – сказав Тимофій Милованов, колишній міністр економіки та президент Київської школи економіки. "Буде багато фінансування з усього світу", – сказав він, і бізнес каже, що "ми хочемо бути частиною цього".

Понад 300 компаній з 22 країн світу зареєструвалися для участі у виставці та конференції Rebuild Ukraine, що відбудуться цього тижня у Варшаві. Ці заходи – лише останні в серії очних і віртуальних зустрічей. Минулого місяця під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі, Український дім був заповнений вщерть охочими обговорити інвестиційні можливості.

Понад 700 французьких компаній з'їхалися на конференцію, організовану в грудні президентом Еммануелем Макроном. А в середу Фінська конфедерація промисловості спонсорувала цілоденний вебінар з українськими урядовцями, щоб компанії могли продемонструвати свої очисні споруди, трансформатори, молотарки та збірне житло.

Сергій Цівкач, виконавчий директор UkraineInvest, урядового офісу із залучення іноземних інвестицій, радий такому інтересу. Минулого тижня він був у Львові, де зустрічався з міжнародними інвесторами. Але він наголосив на одному важливому моменті.

"Всі вони кажуть: "Ми хочемо допомогти у відновленні України", – сказав Цівкач. "Але чи хочете ви інвестувати власні гроші, чи ви хочете продавати послуги або товари? Це дві різні речі". Більшість зацікавлена в тому, щоби щось продати, додав він.

Для бізнесу вирішальним питанням є те, хто контролюватиме гроші. Це питання, яке активно обговорюють Європа, Сполучені Штати та глобальні інститути, такі як Світовий банк – найбільші донори та кредитори.

"Хто за що платитиме?" – запитав генеральний директор Європейської федерації будівельної індустрії Доменіко Кампогранде, модеруючи панель на конференції у Варшаві.

Гостро висловилися представники як українських, так і закордонних компаній: хто ухвалюватиме рішення про контракти і як вони застосовуватимуться?

"Сотні компаній питали мене про це", – сказав Томаш Копечний, представник уряду Чехії в Україні.

Україна ясно дала зрозуміти, що перші інвестори отримають винагороду, коли дійде до повоєнного відновлення. Але ця можливість пов'язана із ризиком.

Danfoss, данська промислова компанія, яка продає теплоощадні пристрої та гідроагрегати для житлових та інших будівель, веде бізнес в Україні з 1997 року. Коли у лютому минулого року почалася війна, російські обстріли знищили її київський склад.

Відтоді компанія Danfoss зосередилася на допомозі у вирішенні нагальних потреб у постраждалих від війни регіонах та на Заході України, де мільйони людей були змушені покинути свої домівки та оселитися у тимчасових притулках.

"Наразі всі зусилля спрямовані на підтримку режиму виживання, – каже Андрій Берестян, керуючий директор компанії в Україні. – Наразі ніхто не прагне серйозної реконструкції".

Справи компанії пішли на краще з літа минулого року, коли Україна стримала російський наступ. До жовтня почали надходити нові замовлення на продукцію Danfoss, і Берестян відновив розподільчий центр Danfoss у Києві. Тоді Росія почала масово скидати бомби. Електро- та водопостачання було повністю відключено, що змусило Україну – і бізнес – повернутися до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Попри це, за його словами, Danfoss дивиться на довгострокову перспективу. "Безумовно, будуть можливості для відновлення, – сказав він, – і ми бачимо величезні можливості для себе і для подібних компаній".

Очаків після атаки росіян. Фото: ДСНС

Цей фундамент закладається в таких місцях, як Миколаїв, один з найбільш постраждалих регіонів, де працюють численні данські компанії. Вони нанесли на карту кожну зруйновану будівлю, щоб використати ці дані для вирішення, які контракти на реконструкцію мають бути укладені. Ця інформація допоможе таким компаніям, як Danfoss, оцінити потенціал для бізнесу і, зрештою, взяти участь у тендерах на отримання контрактів.

Уряди інших країн, які, як очікується, зроблять свій внесок у відновлення України, також пропонують фінансову підтримку вітчизняним компаніям.

Німеччина оголосила про створення фонду для гарантування інвестицій. План контролюватиметься глобальним аудиторським гігантом PwC та компенсуватиме інвесторам потенційні фінансові втрати у разі експропріації підприємств або зриву проєктів.

Франція також запропонує державні гарантії компаніям, які в майбутньому працюватимуть в Україні. Міністр фінансів Брюно Ле Мер заявив, що три французькі компанії отримали контракти на загальну суму 100 мільйонів євро, або 107 мільйонів доларів, на реалізацію проєктів в Україні: Matière побудує 30 плавучих мостів, а Mas Seeds і Lidea надаватимуть насіння для фермерів.

Фірми прямого інвестування також придивляються до бізнес-можливостей. Наприкінці минулого року президент Зеленський уклав угоду з Лоренсом Д. Фінком, генеральним директором BlackRock, про "координацію інвестиційних зусиль для відновлення зруйнованої війною країни". BlackRock, найбільший у світі керуючий активами, консультуватиме Київ щодо того, "як структурувати фонди для відновлення країни". Робота буде виконуватися на безоплатній основі, але обіцяє дати BlackRock розуміння інтересів інвесторів.

Фінка залучив до роботи Ендрю Форрест, товариський австралійський гірничодобувний магнат, який є генеральним директором Fortescue Metals Group. У листопаді Форрест оголосив про початкові інвестиції у розмірі 500 мільйонів доларів з його власного фонду прямих інвестицій у новий фонд, створений для відновлення проєктів в Україні. Фонд управлятиметься разом з BlackRock і націлений на залучення не менше 25 мільярдів доларів із фондів національного добробуту, контрольованих національними урядами та приватними інвесторами з усього світу, для інвестицій у чисту енергію в охоплених війною районах.

Форрест під час візиту до Києва торік носив шпильку з українським прапором на лацкані та подарував президентові України австралійський батіг. Але на знак того, наскільки обережними залишаються інвестори, він заявив, що капітал буде доступний "щойно російські війська будуть виведені з території України" – але не раніше.

інвестиції відбудова України обстріл інфраструктури