Відкат від децентралізації. Що показала справа мера Чернігова Атрошенка
Автомобільні скандали, пов’язані із заступником голови Офісу президента Кирилом Тимошенком і мером Чернігова Владиславом Атрошенком, схожі за своєю суттю, але істотно різняться за покаранням і реакцією влади на них.
Про це пише рух "Чесно".
"Заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко їздив на авто, яке General Motors передав Україні, зокрема, і для того, щоб вивозити цивільних з зони бойових дій. Але ніяких цивільних з зони бойових дій Тимошенко не вивозив. На цьому авто возили його.
За чотири дні після оприлюднення журналістського розслідування, Тимошенко передав машину за належністю. Окрім того, заявив, що передасть на фронт ще три пікапи.
Для того, щоб звільнити Тимошенка з посади, не треба було чекати рішення суду. Він заступник – його може легко звільнити керівник. Але Тимошенко "свій" і тому для нього у ЗМІ формували образ прифронтового волонтера, який відправляє автівку туди, де їй і було місце та ще й додає пікапи", – пише головна редакторка сайту chesno.org Ірина Федорів.
Вона зазначає, що звернення нардепа "Слуги народу" Олега Дунди з вимогою звільнити Тимошенка, в Офісі президента наразі проігнорували.
Водночас у другому свіжому автомобільному скандалі, пов’язаному з мером Чернігова Владиславом Атрошенком, дії влади були зовсім іншими. Федорів зазначає, що Атрошенко асоціюється з командою мера Києва Віталія Кличка ("Удар"), з якою в Офісу президента з 2019 року відвертий конфлікт.
Дружина Атрошенко під час обстрілів Чернігова виїхала за кордон на службовому авто, а згодом мер Чернігова попросив службового водія перегнати дружині її власне авто і повернути службове.
"Справу мера Чернігова розглядав Яворівський районний суд Львівської області. Підставою для розгляду став протокол НАЗК. Як повідомляють ЗМІ, суд заборонив Атрошенку обіймати посади у місцевому самоврядування упродовж року. Тобто він не може бути мером Чернігова.
Редакція "Дзеркала тижня" наголошує на тому, що рішення стосовно Атрошенка з’явилося у День місцевого самоврядування й вважає це"символічним і тривожним" з огляду на процеси пов'язані із можливим відкатом від децентралізації", – пише Федорів.
Вона додає, що відтак постає питання, за яким принципом обирають політиків, яких треба притягати до відповідальності.
"Єдине, що вселяє надію, це робота НАБУ і САП, які наразі працюють в Одесі, зокрема у справах мера Геннадія Труханова та бізнесмена Бориса Кауфмана. Останній за різних президентів, як повідомляли ЗМІ, знаходив дорогу на Банкову. А отже, антикорупційні органи можуть вийти і на вже знайомих нам дійових осіб з Банкової й зробити всіх рівними перед законом.
Відкат від децентралізації й життя у парадигмі "на все воля Банкової" веде до авторитаризму. А це точно не той шлях, за який воюють громадяни цієї держави", – підсумовує авторка статті.
