Як німці стають добровільними спільниками Росії у пропагандистській війні

Низка громадян країни допомагає поширювати російську пропаганду за невеликі гроші. Українські кіберактивісти змогли дізнатися, як працює проросійська мережа. Німецьке видання WELT написало про це статтю.

У кінці серпня німецькому режисеру-документалісту Вільгельму Домке-Шульцу прийшов електронний лист від чоловіка, який назвався Максимом Гончаровим, співробітником МЗС Росії. Він хоче залучити режисера для кінопроєкту: німець має зняти кілька повнометражних фільмів про війну в Україні. Про те, наскільки небезпечні постачання західної зброї в Україну та про нібито "ядерний тероризм" "київського режиму".

Домке-Шульц висловлює інтерес. Він не знає, що за спробою російського міністерства організувати фільм насправді стоїть український кіберактивіст. Спілкування з Домке-Шульцом відбувалося достатньо довго, щоб отримати багато цікавих деталей: наприклад, за 5 000 євро можна замовити невеликий “документальний” фільм із потрібними меседжами.

Водночас справжні спроби вербування громадян Німеччини часто виявляються успішними, через що у цій країні з’явився альтернативний медіаландшафт вебсайтів, відеопорталів і телеграм-каналів, на яких самопроголошені журналісти висловлюють проросійську точку зору – часто поєднану з презирством до західних демократій. WELT нещодавно розказував про німецькомовний новинний сайт, який поширює проросійські статті, а його керівник підтримує прямі зв’язки з російською військовою розвідкою ГРУ.

Домке-Шульц розповів у розмовах, що вже отримав підтримку від Росії для своїх останніх проєктів: «Мої фільми «Жити та вмирати на Донбасі» та «Обличчя Донбасу» були профінансовані спонсорами з Росії, — "інших джерел, на жаль, немає". Гроші опиняються на його рахунку в російських рублях.

"Будь-яка боротьба за правду в Німеччині" – це ризик, наполягає він. Усім, хто виправдовує російську «спецоперацію» — так офіційні органи в Москві називають загарбницьку війну — загрожує три роки в’язниці.

Витрати на фільми можуть коливатися залежно від загальних умов: «Наприклад, для мого фільму «Донбас» мені дуже допомагали на місці. Співпраця з Міністерством інформації в Донецьку була чудовою. Мене підтримали й режисери-документалісти, наприклад Максим Фадєєв з Донецька», – пише Домке-Шульц. Крім того, Семен Пегов (телеграм канал WarGonzo) — один із найвідоміших пропагандистів у Росії, який має контакти з російською військовою розвідкою та ФСБ, запропонував йому "спільно працювати, якщо на Донбасі буде великий кінопроєкт".

Росіяни – не єдині контакти, якими похвалився Домке-Шульц у розмовах з нібито російським урядовцем. У Німеччині він також має важливих товаришів по зброї, з якими він працює. «Насамперед це Аліна Ліпп з «Новин з Росії» і Томас Рьопер з «Anti-Spiegel», а також журналіст-фрілансер Ульріх Гейден, який живе в Москві», – писав Домке-Шульц у повідомленнях для "Максима Гончарова" про інших ключових учасників мережі.

Детально про те, як німці – не безкоштовно – допомагають Росії, читайте в оригіналі статті Welt

пропаганда німеччина РФ

Знак гривні
Знак гривні