Боротьба з іранськими дронами: як може допомогти досвід захисту Лондона і Антверпена (Погляд)

Україна може використати досвід захисту Лондоната Анверпена від бомбардувань у Другій світовій війні для покращення захисту від іранських дронів «Шахед-136», які росіяни сором’язливо називають «Герань-2». Про це в свіжому огляді пише американський військовий експерт Трент Теленко. ТЕКСТИ наводять головне з треду.

На думку експерта, щоб краще захиститися від баражуючих боєприпасів, таких як іранські дрони, необхідно вибудовувати цілі смуги гарматної оборони, які дадуть можливість збивати «шахедів» на підльотах до критично важливих об’єктів, не використовуючи при цьому дорогі ракети систем протиповітряної оборони.

FfdROgbWYAAvXVC.jpeg

За словами Теленка, задіяння і виснаження систем ППО (використання дорогих ракет для збиття безпілотника вартістю $20 тис.) є однією з головних цілей атак росіян. Попри одну з найщільніших у світі (за межами Московської області) систему ППО, нею неможливо захистити всі енергооб’єкти (трансформатори, мережеві з’єднання, лінії передач) від снарядів, які можуть полетіти будь-куди в радіусі 1200 км.

З одного боку, збиття Україною 37 з 43 безпілотників під час однієї з атак – це хороший результат, особливо враховуючи нестачу винищувачів та зенітно-ракетних комплексів. Але вистріляти 43 дрона коштувало Росії $860 тис., а Україні, щоб збити 37, знадобилось в 5-10 разів більше.

Це причина, через яку атаки дронів – це передусім пригнічення системи ППО, а не тільки тероризування населення.

І ця проблема буде тільки збільшуватися. Ця загроза посилиться ще на кілька порядків із використанням цифрових карт і відключенням GPS-антен для оновлень навігації. Технології дозволятимуть програмувати цифрові карти з інформацією про системи ППО і передавати актуальні дані уже під час польоту.

Тому системи ППО мають переорієнтовуватися на нові підходи. Потрібна дуже дешева зброя, як-от рушниці, тому що лише кулі та снаряди є достатньо дешевими, щоб переграти за ціною пілотовані за GPS навігацією дрони-камікадзе.

Такий підхід використовували під час Другої світової війни в Антверпені. Ці ілюстрації навчають, як організувати протиповітряну оборону на базі гармат без винищувачів. На противагу досвіду Лондона, коли дрони V-1 збивали з винищувачів, витрачаючи занадто багато ресурсів.

FfdVIULXEBgqhyd.jpeg

Як оборона Лондона від V-1 була облаштована спочатку

FfdVIUVXEA0F5Dy.jpeg

Як оборона Лондона від V-1 була переформатована

Інший урок, отриманий щодо захисту Лондона, полягає в тому, що було дуже поганою ідеєю розміщувати свою збройну оборону в густонаселеній міській зоні, щоб стріляти по V-1, бо це призводило до падіння боєголовок на містян.

Україні потрібні смуги гарматної оборони між пусковими пунктами Shakhed-136 і його охоронюваними зонами, міськими районами, а також точкова оборона для критичних об’єктів електромереж. Визнаючи, що буде наявна супутня шкода від збитих безпілотників і зенітного приземлення в місті.

Оборона Антверпена в 1944-1945 роках стала прикладом такої тактики.

1.jpeg

2.jpeg

3.jpeg

Організація оборони Антверпена від снарядів V-1

Глибокі смуги спочатку наземних спостерігачів з радіолокаційними пошуковими вогнями, потім важкі гармати з радіолокаційними детонаторами, потім автоматичні гармати з власними спостерігачами були розміщені на осі підходу різних пускових майданчиків V-1.

Щойно нацисти змінювали чи додавали стартові майданчики V-1, протиповітряна оборона Антверпена змінювала дислокацію своїх захисних смуг.

4.jpeg

5.jpeg

Як змінювалися смуги захисту в Антверпені

На відміну від іранського безпілотника Shahed-136 над Україною, V-1 виявився невразливим до вогню з кулеметів калібру 50, а від одиночних влучань 40-міліметрових снарядів не вистачало вибухової сили для «зупинки одним пострілом». Лише 3,7-дюймові та 90-мм снаряди з неконтактними запалами постійно збивали V-1.

Той факт, що «шахеди» вразливі для стрілецької зброї калібру 5,56 мм, означає, що Україна може об’єднати ряди зенітної зброї з 23-мм автоматичної гармати ЗУ-23-2, а також 14,5 мм, калібру .50 і 7,62 мм у кількох кулеметних установках, і дати їм той самий додаток попередження про повітряну небезпеку, який дозволив загонам з ПЗРК в перший місяць війни відвернути удар крилатою ракетою по багатоповерхівці в Харкові.

Українські військові відтоді неодноразово повторювали цей трюк.

Щоб зменшити побічну шкоду від збиття над міськими районами, знадобиться точкова оборона ПЗРК на дахах будинків за цими лініями оборони.

Залежно від того, наскільки ефективними є лінії оборони, використання ПЗРК у такий спосіб зменшить, але не усуне ефект пригнічення ППО від Shakhed-136. Втім, врятує життя українців від супутньої шкоди від вибухів ракет ППО.

У майбутньому потрібні будуть мережеві системи протиповітряної оборони з ефективним штучним інтелектом. Наприклад, потрібні будуть допоміжні акустичні датчики, щоб «чути дзижчання» «мопедів» на низькій висоті.

Для нівелювання загрози дронів системи ППО повинні бути численними, але при цьому дешевими і мобільними, щоб мати змогу протистояти «роєві» «камікадзе» масово. Одним із таких способів можуть бути безпілотні літальні апарати з електромагнітними випромінювачами високої потужності (типу Traveling Wave Tube або MASER), які зможуть знищувати зграї дешевих безпілотників. Адже навіть такий небезпечний дрон, як «шахед», не може бути одночасно маленьким, дешевим, легким і при цьому захищеним від високопотужних мікрохвильових/неядерних електромагнітних імпульсів.

ППО дрони-камікадзе ракети

Знак гривні
Знак гривні